Відмінності між версіями «Утеча»
(→Медіа) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Утеча2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Утеча2.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Утеча1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Утеча1.jpg|x140px]] | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | <br /> | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [https://kinogo.co.ua/310-pobeg-iz-shoushenka-the-shawshank-redemption-1994.html Втеча з Шоушенка 1994] |
| + | <br /> | ||
| + | [http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399689 "Утечу"] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 02:11, 28 листопада 2018
Утеча, -чі, ж. = Утік. Желех.
Сучасні словники
УТЕ́ЧА (ВТЕ́ЧА), і, ж,
1. Швидкий відхід, біг, від'їзд і т. ін. з метою уникнення небезпеки, неприємного становища тощо. В очеретах залопотіли [птахи] крилами, поплескалась вода від утечі лисок.., курочок (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 411); Вже двічі на слід банди натрапляв червоноармійський загін, але банда ухилялась від бою, рятуючись втечею (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17); Треба сказати, що Вася Багіров ніколи не вдавався до ганебної для гвардійця втечі, а бився хоч один проти десятьох (Олесь Гончар, III, 1959, 187); Він якусь мить спостерігав утечу сполоханих звірів (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 87); * Образно. Були поети, у вірші яких почали проникати тенденції ідилічності, аполітизму, втечі в чисту лірику, особливо шкідливі в той час, коли на країну все більше насувалась тінь війни, готованої світовим імперіалізмом (Про багатство літератури, 1959, 134).
2. Таємний самовільний відхід, від'їзд. Хоч і міг сумніватися Марусяк у тім, що вість про його утечу випередила його самого, але — хто ж його знає! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 105); Втечі селян від феодалів були найпоширенішою формою класової боротьби при феодальному ладі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 461); Любов до волі… Пушкін бачив яскравий вияв цієї любові: втечу з катеринославської тюрми двох прикованих один до одного арештантів… Цей епізод став, як відомо, за основу поеми «Братья-разбойники» (Максим Рильський, X, 1962, 35); Яринчина втеча схвилювала школярів.. Обговорювали дуже детально, що робитиме Яринка в незнайомих краях, куди вона подалася (Олесь Донченко, IV, 1957, 235).
Ілюстрації
|
|
|
