Відмінності між версіями «Убачати»
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Убача́ти, -ча́ю, -єш, '''сов. в. '''убачити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. ''Нехай Бог боронить таке й чувати, не то очима вбачати. ''Г. Барв. 140. ''Вбачаю марніє та й марніє Наїмся моя. ''МВ. II. 25. ''Не дай, щоб вороги хвалились, вбачаючи мою біду. ''К. ПС. 26. ''Чи не вбачу милої на дворі. ''Грин. III. 82. | '''Убача́ти, -ча́ю, -єш, '''сов. в. '''убачити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. ''Нехай Бог боронить таке й чувати, не то очима вбачати. ''Г. Барв. 140. ''Вбачаю марніє та й марніє Наїмся моя. ''МВ. II. 25. ''Не дай, щоб вороги хвалились, вбачаючи мою біду. ''К. ПС. 26. ''Чи не вбачу милої на дворі. ''Грин. III. 82. | ||
[[Категорія:Уб]] | [[Категорія:Уб]] | ||
− | + | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
1. перех. і неперех. Сприймати зором, бачити. Вбачаю — марніє та й марніє Парася моя (Марко Вовчок, I, 1955, 282); І вбачаю раннім часом Луг і поле й сіножать (Андрій Малишко, II, 1956, 285); Я таки зараз як убачив — подумав: «Се вже не моя мати» (Марко Вовчок, VI, 1956, 225); Коли поїдеш навпростець З Охтирки пісками важкими.., То вбачиш бір (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 359). | 1. перех. і неперех. Сприймати зором, бачити. Вбачаю — марніє та й марніє Парася моя (Марко Вовчок, I, 1955, 282); І вбачаю раннім часом Луг і поле й сіножать (Андрій Малишко, II, 1956, 285); Я таки зараз як убачив — подумав: «Се вже не моя мати» (Марко Вовчок, VI, 1956, 225); Коли поїдеш навпростець З Охтирки пісками важкими.., То вбачиш бір (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 359). | ||
Рядок 17: | Рядок 19: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesчсми_(1).jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesчсми_(1).jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (2).jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (2).jpg|x140px]] | ||
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]] | |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]] | + | |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные файлы (8).jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные файлы (8).jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Рядок 24: | Рядок 25: | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|W9rOWMg8DLM}} | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/ubachaty Академічний тлумачний словник української мови] | ||
− | == | + | ==Джерела та література== |
− | + | ||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 13:19, 27 листопада 2018
Убача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. убачити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Нехай Бог боронить таке й чувати, не то очима вбачати. Г. Барв. 140. Вбачаю марніє та й марніє Наїмся моя. МВ. II. 25. Не дай, щоб вороги хвалились, вбачаючи мою біду. К. ПС. 26. Чи не вбачу милої на дворі. Грин. III. 82.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. перех. і неперех. Сприймати зором, бачити. Вбачаю — марніє та й марніє Парася моя (Марко Вовчок, I, 1955, 282); І вбачаю раннім часом Луг і поле й сіножать (Андрій Малишко, II, 1956, 285); Я таки зараз як убачив — подумав: «Се вже не моя мати» (Марко Вовчок, VI, 1956, 225); Коли поїдеш навпростець З Охтирки пісками важкими.., То вбачиш бір (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 359).
2. перех., в кому, в чому. Вважати кого-, що-небудь кимсь, чимсь. [Олеся:] Мамочко, голубочко! Ви у моїй розмові завжди вбачаєте якусь собі зневагу (Марко Кропивницький, II, 1958, 294); З самого початку вбачали в ньому не стільки цезаря, скільки відважного авантюриста (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 662); В революційних масових піснях В. І. Ленін вбачав могутнє знаряддя виховання мас (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 14); Пан Крапивницький у кожному батракові, який поглядав на нього похмуро, вбачав свого найлютішого ворога — комуніста (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 26).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Академічний тлумачний словник української мови