Відмінності між версіями «Танчик»
(→Сучасні словники) |
(→Див. також) |
||
| (не показані 10 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
ТА́НЕ́ЦЬ, танцю, чол. | ТА́НЕ́ЦЬ, танцю, чол. | ||
1. тільки одн. Вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла. Збірників етнографічних записів музики і хореографії, в яких знайшло б відображення все багатство народного танцю, ще немає (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 137); Теорія танцю; Історія танцю. | 1. тільки одн. Вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла. Збірників етнографічних записів музики і хореографії, в яких знайшло б відображення все багатство народного танцю, ще немає (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 137); Теорія танцю; Історія танцю. | ||
| + | |||
2. Сукупність пластичних і ритмічних рухів певного темпу й характеру, що їх виконують у такт певній музиці. — А я ж у танцювальному гуртку! Я багато танців знаю: і польку, і краков'яка, і козачка, і гопака, і лезгинку (Остап Вишня, II, 1956, 291); Бальні танці; Гуцульський танець; * Образно. Вони танцювали смертельний танець, оті червоні маски, з яких парувала гаряча кров (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343). | 2. Сукупність пластичних і ритмічних рухів певного темпу й характеру, що їх виконують у такт певній музиці. — А я ж у танцювальному гуртку! Я багато танців знаю: і польку, і краков'яка, і козачка, і гопака, і лезгинку (Остап Вишня, II, 1956, 291); Бальні танці; Гуцульський танець; * Образно. Вони танцювали смертельний танець, оті червоні маски, з яких парувала гаряча кров (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343). | ||
| − | + | ||
| − | 3. Виконання таких рухів. Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець (Марко Вовчок, I, 1955, 190); Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними, ноги ледве торкались землі, руки гнулись, ял гумові, вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375); Вона встає з-за столу і.. підходить до капітана: — Чи можна вас запросити до танцю? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158). | + | 3. Виконання таких рухів. Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець (Марко Вовчок, I, 1955, 190); Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними, ноги ледве торкались землі, руки гнулись, ял гумові, вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375); Вона встає з-за столу і.. підходить до капітана: — Чи можна вас запросити до танцю? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158). |
| − | + | ||
| − | + | ||
4. Музичний твір у ритмі, стилі й темпі музики до таких рухів. У неділю на селі.. Сиділи лірники та грали По шелягу за танець. Кругом аж курява вставала. Дівчата танцювали (Тарас Шевченко, II, 1963, 98); Він любив музику веселу і знав напам'ять богато [багато] танців і народних пісень (Іван Франко, VII, 1951, 243); Кинеш копійку на шинквас — і Лукаш прокрутить на грамофоні одну пісню чи танець. А ти роби, що хочеш, — або слухай, або танцюй (Михайло Стельмах, I, 1964, 194); Оркестр грає морський танець (Олександр Корнійчук, I, 1955, 49). | 4. Музичний твір у ритмі, стилі й темпі музики до таких рухів. У неділю на селі.. Сиділи лірники та грали По шелягу за танець. Кругом аж курява вставала. Дівчата танцювали (Тарас Шевченко, II, 1963, 98); Він любив музику веселу і знав напам'ять богато [багато] танців і народних пісень (Іван Франко, VII, 1951, 243); Кинеш копійку на шинквас — і Лукаш прокрутить на грамофоні одну пісню чи танець. А ти роби, що хочеш, — або слухай, або танцюй (Михайло Стельмах, I, 1964, 194); Оркестр грає морський танець (Олександр Корнійчук, I, 1955, 49). | ||
| + | |||
5. тільки мн. Розваги, учасники яких танцюють. На хуторі Танці та музики — Аж де півночі (Тарас Шевченко, II, 1963, 212); Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний, а потім забави, танці та урочиста вечеря (Леся Українка, III, 1952, 666); Неподалік, біля сільбуду, заграла музика; вулицями поспішала молодь на танці — поодинці й невеличкими гуртками (Михайло Стельмах, II, 1962, 411). | 5. тільки мн. Розваги, учасники яких танцюють. На хуторі Танці та музики — Аж де півночі (Тарас Шевченко, II, 1963, 212); Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний, а потім забави, танці та урочиста вечеря (Леся Українка, III, 1952, 666); Неподалік, біля сільбуду, заграла музика; вулицями поспішала молодь на танці — поодинці й невеличкими гуртками (Михайло Стельмах, II, 1962, 411). | ||
| + | |||
6. рідко. Те саме, що танок 1. [Танок] «Веснянка» дуже поширений на Україні. Цей здебільшого плавний, ліричний танець виконується дівчатами (Збірник українських народних танців, 1957, 3). | 6. рідко. Те саме, що танок 1. [Танок] «Веснянка» дуже поширений на Україні. Цей здебільшого плавний, ліричний танець виконується дівчатами (Збірник українських народних танців, 1957, 3). | ||
| − | + | ||
| − | 7. спец. Однотипні ритмічні рухи бджіл-розвідниць, якими вони вказують іншим бджолам родини напрям польоту за взятком. Напрямок польоту — тепер це доведено — бджоли-вербувальниці передають також у фігурах свого танцю (Бджоли, 1955, 163); І ритм, і кількість поворотів, і швидкість бігу бджоли під час танцю мають, як стало ясно, певне значення (Бджоли, 1955, 162 | + | 7. спец. Однотипні ритмічні рухи бджіл-розвідниць, якими вони вказують іншим бджолам родини напрям польоту за взятком. Напрямок польоту — тепер це доведено — бджоли-вербувальниці передають також у фігурах свого танцю (Бджоли, 1955, 163); І ритм, і кількість поворотів, і швидкість бігу бджоли під час танцю мають, як стало ясно, певне значення (Бджоли, 1955, 162). |
| − | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Maxresdefа12ult.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:CYi1jDXWMAA0DVS.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Anton_antoaneta_latin11.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tango.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | Слово «танець» походить від німецького "Tanz", але так як запозичено воно було з польської мови, до нього приєднали характерний суфікс «ець». У російську і українську мови слово «танець» увійшло лише в XVII столітті. До тих пір вживалося спільнослов'янське слово «пляска». | ||
| + | |||
| + | Християнська релігія спочатку визнавала і допускала священні танці. Навіть в Старому Завіті говорилося: "Прославляйте Господа звуками труб, прославляйте його арфами і бубнами, прославляйте його в піснях, прославляйте його танцем!" Спочатку християни зображували містерії в храмах, танцювали на честь Бога, навіть танцювали на кладовищах, бажаючи вшанувати пам'ять померлих. Але поступово більшість релігійних танців зникає, хоча деякі з них зберігаються і досі. | ||
| + | |||
| + | Танці епохи Відродження часто виконувалися під час застіль і тісно перегукувалися з меню. Наприклад, танець, що розповідає про давньогрецького героя Язоне і Золоте руну, передував смаженій баранині. | ||
| + | |||
| + | Першу Академію танців в Європі відкрив в Парижі король Людовик XIV, колишній пристрасний танцюрист, в 1661 році. І саме в той час з'явилися перші професійні танцюристи. В цей же час отримав свій повноцінний розвиток і балет, незважаючи на те, що народження його сталося ще в XV столітті в Італії. | ||
| + | |||
| + | У XVI - XVII століттях загальновизнаним зразком салонного танцювального мистецтва був менует, основною рисою якого були церемоніальність, галантність і урочистість. Історики танцювального мистецтва вважають менует танцем королів і королем танців ». На рубежі XVIII століття в аристократичному суспільстві вважалося, що хто добре танцює менует, той все робить добре. | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|sEvDJ-4lehQ}} | ||
| + | {{#ev:youtube|lKIaGdCmUNk}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | *[[Танець]] | ||
| + | *[[Танцювати]] | ||
| + | *[[Танок]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | *[http://sum.in.ua Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 491.] | ||
| + | *[http://cikavo.net Цікаво] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 13:02, 27 листопада 2018
Танчик, -ка, м. Ум. отъ танець.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ТА́НЕ́ЦЬ, танцю, чол. 1. тільки одн. Вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла. Збірників етнографічних записів музики і хореографії, в яких знайшло б відображення все багатство народного танцю, ще немає (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 137); Теорія танцю; Історія танцю.
2. Сукупність пластичних і ритмічних рухів певного темпу й характеру, що їх виконують у такт певній музиці. — А я ж у танцювальному гуртку! Я багато танців знаю: і польку, і краков'яка, і козачка, і гопака, і лезгинку (Остап Вишня, II, 1956, 291); Бальні танці; Гуцульський танець; * Образно. Вони танцювали смертельний танець, оті червоні маски, з яких парувала гаряча кров (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343).
3. Виконання таких рухів. Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець (Марко Вовчок, I, 1955, 190); Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними, ноги ледве торкались землі, руки гнулись, ял гумові, вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375); Вона встає з-за столу і.. підходить до капітана: — Чи можна вас запросити до танцю? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158).
4. Музичний твір у ритмі, стилі й темпі музики до таких рухів. У неділю на селі.. Сиділи лірники та грали По шелягу за танець. Кругом аж курява вставала. Дівчата танцювали (Тарас Шевченко, II, 1963, 98); Він любив музику веселу і знав напам'ять богато [багато] танців і народних пісень (Іван Франко, VII, 1951, 243); Кинеш копійку на шинквас — і Лукаш прокрутить на грамофоні одну пісню чи танець. А ти роби, що хочеш, — або слухай, або танцюй (Михайло Стельмах, I, 1964, 194); Оркестр грає морський танець (Олександр Корнійчук, I, 1955, 49).
5. тільки мн. Розваги, учасники яких танцюють. На хуторі Танці та музики — Аж де півночі (Тарас Шевченко, II, 1963, 212); Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний, а потім забави, танці та урочиста вечеря (Леся Українка, III, 1952, 666); Неподалік, біля сільбуду, заграла музика; вулицями поспішала молодь на танці — поодинці й невеличкими гуртками (Михайло Стельмах, II, 1962, 411).
6. рідко. Те саме, що танок 1. [Танок] «Веснянка» дуже поширений на Україні. Цей здебільшого плавний, ліричний танець виконується дівчатами (Збірник українських народних танців, 1957, 3).
7. спец. Однотипні ритмічні рухи бджіл-розвідниць, якими вони вказують іншим бджолам родини напрям польоту за взятком. Напрямок польоту — тепер це доведено — бджоли-вербувальниці передають також у фігурах свого танцю (Бджоли, 1955, 163); І ритм, і кількість поворотів, і швидкість бігу бджоли під час танцю мають, як стало ясно, певне значення (Бджоли, 1955, 162).
Ілюстрації
|
|
|
|
Цікаві факти
Слово «танець» походить від німецького "Tanz", але так як запозичено воно було з польської мови, до нього приєднали характерний суфікс «ець». У російську і українську мови слово «танець» увійшло лише в XVII столітті. До тих пір вживалося спільнослов'янське слово «пляска».
Християнська релігія спочатку визнавала і допускала священні танці. Навіть в Старому Завіті говорилося: "Прославляйте Господа звуками труб, прославляйте його арфами і бубнами, прославляйте його в піснях, прославляйте його танцем!" Спочатку християни зображували містерії в храмах, танцювали на честь Бога, навіть танцювали на кладовищах, бажаючи вшанувати пам'ять померлих. Але поступово більшість релігійних танців зникає, хоча деякі з них зберігаються і досі.
Танці епохи Відродження часто виконувалися під час застіль і тісно перегукувалися з меню. Наприклад, танець, що розповідає про давньогрецького героя Язоне і Золоте руну, передував смаженій баранині.
Першу Академію танців в Європі відкрив в Парижі король Людовик XIV, колишній пристрасний танцюрист, в 1661 році. І саме в той час з'явилися перші професійні танцюристи. В цей же час отримав свій повноцінний розвиток і балет, незважаючи на те, що народження його сталося ще в XV столітті в Італії.
У XVI - XVII століттях загальновизнаним зразком салонного танцювального мистецтва був менует, основною рисою якого були церемоніальність, галантність і урочистість. Історики танцювального мистецтва вважають менует танцем королів і королем танців ». На рубежі XVIII століття в аристократичному суспільстві вважалося, що хто добре танцює менует, той все робить добре.
