Відмінності між версіями «Рум’яний»
(Створена сторінка: '''Рум’яний, -а, -е. '''Румяный. Чуб. V. 136, 1117. ''Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум’яна, кажут...) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рум’яний, -а, -е. '''Румяный. Чуб. V. 136, 1117. ''Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум’яна, кажуть, завжди п’яни, або: всім кохана. ''Ном. № 9124. Ум. '''Рум’яненький, рум’янесенький. ''' | '''Рум’яний, -а, -е. '''Румяный. Чуб. V. 136, 1117. ''Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум’яна, кажуть, завжди п’яни, або: всім кохана. ''Ном. № 9124. Ум. '''Рум’яненький, рум’янесенький. ''' | ||
[[Категорія:Ру]] | [[Категорія:Ру]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | РУМ'ЯНИЙ, а, е. 1. Покритий рум'янцем (у 1 знач.). Галя рожевіла з двору своїм рум'яним личком і веселила все своїм добрим поглядом... (Мирний, І, 1949, 359); // З лицем, покритим рум'янцем (у 1 знач.). Рипнули двері, і на порозі Килина. Рум'яна з морозу і сердита (Головко, І, 1957, 313). | ||
| + | 2. Який має червоний або рожевий колір. Була [Маруся] кругловиденька, ясноока, уста рум'яні, як вишня (Вовчок, І, 1955, 185); Настане час, і в юній сині сади моєї батьківщини рум'яним цвітом зацвітуть (Сос., II, 1958, 17). | ||
| + | 3. перен. Який має рожево-червоне або багряне забарвлення від променів сонця під час його сходу чи заходу. Внизу яром клубилася мряка, але вершки дерев уже купалися в рум'яній заграві (Фр., III, 1950, 85); З рум'яного сходу линуло світло й м'якими хвилями розпливалось поміж небом і землею (Коцюб., І, 1955, 341). | ||
| + | 4. перен. З рожевим або червоним боком (боками) (про плід); червонобокий. Ленін... Це ім'я, як віти саду в рум'яних плодах, усміх дитини, відбитий у материнських очах... (Сос., Так ніхто.., 1960, 6); Пахнуть яблука рум'яні (Рудь, Дон. зорі, 1958, 110). | ||
| + | 5. перен. Який має червонуватий, золотисто-коричневий відтінок (про страви, кулінарні вироби після смаження або випікання). Через дві хвилини Валентин Модестович сидів за столом перед тарілкою з рум'яним і запашним біфштексом (Шовк., Інженери, 1956, 12); Рум'яні пиріжки на величезних блюдах горами здіймались над жареними качками, фаршированими гусьми (Донч., II, 1956, 436). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rum2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rum3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| kCE81yMmAns}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 908. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 15:01, 26 листопада 2018
Рум’яний, -а, -е. Румяный. Чуб. V. 136, 1117. Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум’яна, кажуть, завжди п’яни, або: всім кохана. Ном. № 9124. Ум. Рум’яненький, рум’янесенький.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках РУМ'ЯНИЙ, а, е. 1. Покритий рум'янцем (у 1 знач.). Галя рожевіла з двору своїм рум'яним личком і веселила все своїм добрим поглядом... (Мирний, І, 1949, 359); // З лицем, покритим рум'янцем (у 1 знач.). Рипнули двері, і на порозі Килина. Рум'яна з морозу і сердита (Головко, І, 1957, 313). 2. Який має червоний або рожевий колір. Була [Маруся] кругловиденька, ясноока, уста рум'яні, як вишня (Вовчок, І, 1955, 185); Настане час, і в юній сині сади моєї батьківщини рум'яним цвітом зацвітуть (Сос., II, 1958, 17). 3. перен. Який має рожево-червоне або багряне забарвлення від променів сонця під час його сходу чи заходу. Внизу яром клубилася мряка, але вершки дерев уже купалися в рум'яній заграві (Фр., III, 1950, 85); З рум'яного сходу линуло світло й м'якими хвилями розпливалось поміж небом і землею (Коцюб., І, 1955, 341). 4. перен. З рожевим або червоним боком (боками) (про плід); червонобокий. Ленін... Це ім'я, як віти саду в рум'яних плодах, усміх дитини, відбитий у материнських очах... (Сос., Так ніхто.., 1960, 6); Пахнуть яблука рум'яні (Рудь, Дон. зорі, 1958, 110). 5. перен. Який має червонуватий, золотисто-коричневий відтінок (про страви, кулінарні вироби після смаження або випікання). Через дві хвилини Валентин Модестович сидів за столом перед тарілкою з рум'яним і запашним біфштексом (Шовк., Інженери, 1956, 12); Рум'яні пиріжки на величезних блюдах горами здіймались над жареними качками, фаршированими гусьми (Донч., II, 1956, 436).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 908.
