Відмінності між версіями «Рудня»
(Створена сторінка: '''Рудня, -ні, '''''ж. ''1) Мѣсто добыванія желѣзной руды. 2) Желѣзо-плавильный заводъ. [[Категорі...) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показані 8 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рудня, -ні, '''''ж. ''1) Мѣсто добыванія желѣзной руды. 2) Желѣзо-плавильный заводъ. | '''Рудня, -ні, '''''ж. ''1) Мѣсто добыванія желѣзной руды. 2) Желѣзо-плавильный заводъ. | ||
[[Категорія:Ру]] | [[Категорія:Ру]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | '''Ру́дня''' — металургійне підприємство в Україні у XIV — XIX ст., на якому з руди отримували залізо. Вперше термін «рудня» трапляється у грамоті Володимира Ольгердовича 1390 року. | ||
| + | |||
| + | Рудні з'явилися на Поліссі у XIV ст., прийшовши на зміну колишнім невеличким підприємствам з використанням ручних сиродутних горен. Особливістю рудні було використання для виробництва металу водяного двигуна. За допомогою водяного колеса приводили у дію міхи для нагнітання повітря у залізоплавильну піч (печі називалися горно, домниця, димарка), ковальські молоти, а також механізми, що подрібнювали залізну руду. Рудні будували поблизу річок. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''РУ́ДНЯ,''' і, ж., рідко. Те саме, що рудни́к. Шахтарем на рудні був [батько], зазнав на світі багато фахів (Сос., II, 1958, 365); Випадок допоміг влаштуватись на цій же рудні до майстерні (Панч, О. Пархом., 1939, 26). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00108585 n3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лм.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:De-roztashovan-rodovischa-zalznoyi-rudi-v-rosyi 715.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аоващв.gif|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|7qBbWxAzNlY}} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 896.] | ||
| + | |||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F Wikipedia] | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 14:57, 26 листопада 2018
Рудня, -ні, ж. 1) Мѣсто добыванія желѣзной руды. 2) Желѣзо-плавильный заводъ.
Сучасні словники
Ру́дня — металургійне підприємство в Україні у XIV — XIX ст., на якому з руди отримували залізо. Вперше термін «рудня» трапляється у грамоті Володимира Ольгердовича 1390 року.
Рудні з'явилися на Поліссі у XIV ст., прийшовши на зміну колишнім невеличким підприємствам з використанням ручних сиродутних горен. Особливістю рудні було використання для виробництва металу водяного двигуна. За допомогою водяного колеса приводили у дію міхи для нагнітання повітря у залізоплавильну піч (печі називалися горно, домниця, димарка), ковальські молоти, а також механізми, що подрібнювали залізну руду. Рудні будували поблизу річок.
РУ́ДНЯ, і, ж., рідко. Те саме, що рудни́к. Шахтарем на рудні був [батько], зазнав на світі багато фахів (Сос., II, 1958, 365); Випадок допоміг влаштуватись на цій же рудні до майстерні (Панч, О. Пархом., 1939, 26).
Ілюстрації
|
|
|
|
