Відмінності між версіями «Розіграти»
(→Словник української мови) |
|||
| (не показані 11 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | Словарь Даля: | ||
| + | '''РАЗЫГРЫВАТЬ''', разыграть что, играть; сыграть, играя кончить. Разыгрывать комедию, драму. " Ревизора" хорошо разыграли. Он роль свою разыграл мастерски. Разыгрывать что по нотам, играть прямо с нот, не затверживая. Разыграть квартет, сыграть вместе, дружно. Разыграть игру (в карты, в шахматы и пр.), расположить ходы по соображенью, по уменью. Карты были порядочные, да ты дурно разыграл игру. Разыграем еще раз этот мат: игра замечательная! | Разыграть лотерею, разыграть коня в лотерее, раздав номерные ярлычки, вынимать такие же на удачу, между тем как из другого кошеля или сосуда вынимаются ярлычки, с означеньем выигрыша и проигрыша. -ся, быть разыграну, во всех знач. | Делать розыгрыш, сыграть вничью. | Расходиться играя, разохотиться. Так разыгралась на фортепиано, что не заметила, как пробило полночь. Дети разыгрались, разбегались, развеселились. Погода разыгрывается, встает, хочет расходиться. Разыгралася погодка верховая, песня. Пиво разыгралось, сильно играет, пенится. Румянец в лице разыгрался. Вечерние лучи на волнах разыгрались. Дело глаже пойдет, как музыканты разыграются. Не давай разыгрываться страстям. Разыгрыванье длит. разыгранье окончат. действ. по глаг. Розыгрыш м. окончанье игры без выигрыша и без проигрыша, остаться при своем, ничья, сыграть вничью. Розыгрышная игра. В розыгрыш сыграть, только время убить! Розыгры или розыгорка могло бы заменить слово лотерея. | ||
| + | |||
| + | Словарь Ожегова: | ||
| + | '''РАЗЫГРАТЬ''', -аю, -аешь; -ыгранный; сов. 1. что. Играя, исполнить или разучить (музыкальное произведение, театральную пьесу). Р. сценку. Р. квартет. Р. как по нотам (о том, что осуществлено четко, без ошибок, без отступлений). 2. перен., кого (что). Представить, изобразить собой. Р. простачка. Р. перед всеми шута (действовать подобно шуту). 3. что. Сыграть, привести игру к концу. Р. партию в шахматы. 4. что. Распределить, присудить посредством лотереи, жребия. Р. выигрыш. 5. кого (что). Подшучивая над кем-н., поднять на смех, одурачить (разг.). Р. приятеля. || несов. разыгрывать, -аю, -аешь. || сущ. розыгрыш, -а, м, (к 3, 4 и 5 знач.). | ||
| + | |||
| + | Словарь Ушакова: | ||
| + | '''РАЗЫГРАТЬ''', разыграю, разыграешь, сов. (к разыгрывать). 1. что. Играя совместно, исполнить (музыкальное произведение, театральную пьесу). Артисты разыграли пьесу превосходно. Разыграть квартет. || Разбирая во время игры, выучить, затвердить (новое, незнакомое музыкальное произведение или театральное представление; разг.). С трудом разыграл новую сонату. Разыгранный Фрейшиц перстами робких учениц. Пушкин. 2. перен., кого-что перед кем-чем, со словом "роль" или без него. Представить, изобразить собою (разг.). Ему неловко вспоминать о глупой истории, которую он разыграл. Чернышевский. Разыграл 4. что. Преследуя какой-н. план игры, играть теми или иными картами (карточное арго). Сначала надо было пику разыграть, а потом уж ходить с козыря. 5. что. Раздать, присудить посредством лотереи, жребия (выигрыш). Разыграть десять выигрышей. 6. кого-что. Подшучивая над кем-н., обмануть, в шутку одурачить (нов. простореч. фам). Разыграть приятеля Разыграть дурака (простореч.) - поступить глупо, оказаться в дураках. Какого ж я дурака разыграл! | ||
| + | |||
==Словник української мови== | ==Словник української мови== | ||
| − | + | РОЗІГРА́ТИ див. розі́грувати. | |
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 682. | ||
| + | |||
| + | '''РОЗІГРУВАТИ''', ую, уєш і рідко РОЗГРАВАТИ, аю, аєш, недок., РОЗІГРАТИ, аю, аєш, док., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Виконувати, відтворювати що-небудь у формах сценічного мистецтва. Дівчата розбиваються на два гуртки.., розігруючи все, про що співає пісня (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 121); Незадоволення князя.. розвеселило його [Гоголя]. Вони розігрували тепер з князем комічну сценку — «Бундючний чиновник і смиренний прохач» (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 411). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Прикидатися ким-небудь, видавати себе за когось іншого. — Розігрувати з себе грішника, який кається... Ні, я не з таких (Олесь Донченко, V, 1957, 556); Намагався [Преображенський] інколи розіграти скромну людину (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 172); | ||
| + | // Зображувати що-небудь удавано, нещиро. Шаукен розіграла перед усім аулом палку радість, кинулася йому на шию (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 153). | ||
| + | |||
| + | Розігрувати (розіграти) роль: а) відтворювати образ кого-небудь. Були такі сусіди, які чомусь ненавиділи мене за моє вміння розігрувати ролі й зображувати різних відомих усім людей (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 33); б) (кого, яку) удавати з себе кого-небудь. Катерина II, розігруючи роль просвіченого монарха, умудрялась в один і той же час і вільнодумні листи писати до Вольтера і тут же в себе в Росії забороняти писати про свободу (Павло Тичина, III, 1957, 214); Йому подобалося розігрувати роль непокірного бунтаря, для якого не існує ні звичаїв, ні порядків (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 19). | ||
| + | |||
| + | 3. Граючи в яку-небудь гру, доводити її до кінця, до якого-небудь результату. В купе спального вагона четверо пасажирів.. грають в преферанс. Щойно розіграли чергову партію (Андрій Головко, I, 1957, 437). | ||
| + | |||
| + | 4. Розподіляти, присуджувати що-небудь через лотерею, шляхом жеребкування і т. ін. Футболісти вибігли на поле. Стали в два ряди, привітались і, розігравши поле, розійшлись на місця (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 208); Тут [у музеї Т. Г. Шевченка] є відомий портрет В. А. Жуковського роботи великого російського художника К. П. Брюллова, який у 1838 році розіграли в лотерею і на виручені гроші викупили Шевченка з кріпацтва (Наука і життя, 3, 1961, 19). | ||
| + | |||
| + | 5. розм. Обманюючи, ставити в безглузде становище; піддурювати. [Фрося:] Коли б я вирішила на Курильські їхати, давно б уже курс взяла! [Костя:] Ти що — розігруєш мене? Сама ж умовляла... не їхати (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 237); [Батура:] Вона не знає, що я тут [на острові]. Сховаюсь у комиш, розіграємо її (Олександр Корнійчук, II, 1955, 223); [Ольга:] Заспокойтеся, вас просто одурили або розіграли (Вадим Собко, П'єси, 1958, 360). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 682. | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Розіграти.1|міні]] | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:розіграти.1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:розіграти.2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:розіграти.3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:розіграти.5.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | https://www.youtube.com/watch?v=ywddIrG0G3Q | |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Поточна версія на 14:52, 26 листопада 2018
Розіграти. См. Розігрувати.
Зміст
Сучасні словники
Словарь Даля: РАЗЫГРЫВАТЬ, разыграть что, играть; сыграть, играя кончить. Разыгрывать комедию, драму. " Ревизора" хорошо разыграли. Он роль свою разыграл мастерски. Разыгрывать что по нотам, играть прямо с нот, не затверживая. Разыграть квартет, сыграть вместе, дружно. Разыграть игру (в карты, в шахматы и пр.), расположить ходы по соображенью, по уменью. Карты были порядочные, да ты дурно разыграл игру. Разыграем еще раз этот мат: игра замечательная! | Разыграть лотерею, разыграть коня в лотерее, раздав номерные ярлычки, вынимать такие же на удачу, между тем как из другого кошеля или сосуда вынимаются ярлычки, с означеньем выигрыша и проигрыша. -ся, быть разыграну, во всех знач. | Делать розыгрыш, сыграть вничью. | Расходиться играя, разохотиться. Так разыгралась на фортепиано, что не заметила, как пробило полночь. Дети разыгрались, разбегались, развеселились. Погода разыгрывается, встает, хочет расходиться. Разыгралася погодка верховая, песня. Пиво разыгралось, сильно играет, пенится. Румянец в лице разыгрался. Вечерние лучи на волнах разыгрались. Дело глаже пойдет, как музыканты разыграются. Не давай разыгрываться страстям. Разыгрыванье длит. разыгранье окончат. действ. по глаг. Розыгрыш м. окончанье игры без выигрыша и без проигрыша, остаться при своем, ничья, сыграть вничью. Розыгрышная игра. В розыгрыш сыграть, только время убить! Розыгры или розыгорка могло бы заменить слово лотерея.
Словарь Ожегова: РАЗЫГРАТЬ, -аю, -аешь; -ыгранный; сов. 1. что. Играя, исполнить или разучить (музыкальное произведение, театральную пьесу). Р. сценку. Р. квартет. Р. как по нотам (о том, что осуществлено четко, без ошибок, без отступлений). 2. перен., кого (что). Представить, изобразить собой. Р. простачка. Р. перед всеми шута (действовать подобно шуту). 3. что. Сыграть, привести игру к концу. Р. партию в шахматы. 4. что. Распределить, присудить посредством лотереи, жребия. Р. выигрыш. 5. кого (что). Подшучивая над кем-н., поднять на смех, одурачить (разг.). Р. приятеля. || несов. разыгрывать, -аю, -аешь. || сущ. розыгрыш, -а, м, (к 3, 4 и 5 знач.).
Словарь Ушакова: РАЗЫГРАТЬ, разыграю, разыграешь, сов. (к разыгрывать). 1. что. Играя совместно, исполнить (музыкальное произведение, театральную пьесу). Артисты разыграли пьесу превосходно. Разыграть квартет. || Разбирая во время игры, выучить, затвердить (новое, незнакомое музыкальное произведение или театральное представление; разг.). С трудом разыграл новую сонату. Разыгранный Фрейшиц перстами робких учениц. Пушкин. 2. перен., кого-что перед кем-чем, со словом "роль" или без него. Представить, изобразить собою (разг.). Ему неловко вспоминать о глупой истории, которую он разыграл. Чернышевский. Разыграл 4. что. Преследуя какой-н. план игры, играть теми или иными картами (карточное арго). Сначала надо было пику разыграть, а потом уж ходить с козыря. 5. что. Раздать, присудить посредством лотереи, жребия (выигрыш). Разыграть десять выигрышей. 6. кого-что. Подшучивая над кем-н., обмануть, в шутку одурачить (нов. простореч. фам). Разыграть приятеля Разыграть дурака (простореч.) - поступить глупо, оказаться в дураках. Какого ж я дурака разыграл!
Словник української мови
РОЗІГРА́ТИ див. розі́грувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 682.
РОЗІГРУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗГРАВАТИ, аю, аєш, недок., РОЗІГРАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Виконувати, відтворювати що-небудь у формах сценічного мистецтва. Дівчата розбиваються на два гуртки.., розігруючи все, про що співає пісня (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 121); Незадоволення князя.. розвеселило його [Гоголя]. Вони розігрували тепер з князем комічну сценку — «Бундючний чиновник і смиренний прохач» (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 411).
2. перен. Прикидатися ким-небудь, видавати себе за когось іншого. — Розігрувати з себе грішника, який кається... Ні, я не з таких (Олесь Донченко, V, 1957, 556); Намагався [Преображенський] інколи розіграти скромну людину (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 172); // Зображувати що-небудь удавано, нещиро. Шаукен розіграла перед усім аулом палку радість, кинулася йому на шию (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 153).
Розігрувати (розіграти) роль: а) відтворювати образ кого-небудь. Були такі сусіди, які чомусь ненавиділи мене за моє вміння розігрувати ролі й зображувати різних відомих усім людей (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 33); б) (кого, яку) удавати з себе кого-небудь. Катерина II, розігруючи роль просвіченого монарха, умудрялась в один і той же час і вільнодумні листи писати до Вольтера і тут же в себе в Росії забороняти писати про свободу (Павло Тичина, III, 1957, 214); Йому подобалося розігрувати роль непокірного бунтаря, для якого не існує ні звичаїв, ні порядків (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 19).
3. Граючи в яку-небудь гру, доводити її до кінця, до якого-небудь результату. В купе спального вагона четверо пасажирів.. грають в преферанс. Щойно розіграли чергову партію (Андрій Головко, I, 1957, 437).
4. Розподіляти, присуджувати що-небудь через лотерею, шляхом жеребкування і т. ін. Футболісти вибігли на поле. Стали в два ряди, привітались і, розігравши поле, розійшлись на місця (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 208); Тут [у музеї Т. Г. Шевченка] є відомий портрет В. А. Жуковського роботи великого російського художника К. П. Брюллова, який у 1838 році розіграли в лотерею і на виручені гроші викупили Шевченка з кріпацтва (Наука і життя, 3, 1961, 19).
5. розм. Обманюючи, ставити в безглузде становище; піддурювати. [Фрося:] Коли б я вирішила на Курильські їхати, давно б уже курс взяла! [Костя:] Ти що — розігруєш мене? Сама ж умовляла... не їхати (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 237); [Батура:] Вона не знає, що я тут [на острові]. Сховаюсь у комиш, розіграємо її (Олександр Корнійчук, II, 1955, 223); [Ольга:] Заспокойтеся, вас просто одурили або розіграли (Вадим Собко, П'єси, 1958, 360).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 682.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=ywddIrG0G3Q
