Відмінності між версіями «Савка»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | {| | + | '''Савка, -ки, ж. Разновідность ятіра. Вх. Пч. II. 22.''' |
| − | |- | + | ==Сучасні словники== |
| − | + | Тлумачення слова у сучасних словниках | |
| − | |- | + | ==Ілюстрації== |
| − | | | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3698.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3685.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1111.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2222222.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | ''' | + | |
| − | + | '''Са́вка''' (Oxyura leucocephala) — водоплавний птах родини качкових. Єдиний представник роду у фауні України. В Україні — залітний птах. | |
| − | + | ||
| − | + | '''Опис''' | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | Опис | + | |
Качка середнього розміру: довжина тіла становить близько 55 см, вага 720–900 г. Гарно плаває та пірнає. Шия коротка та товста, крила короткі, хвіст довгий, клиноподібний, птах тримає його піднятим вгору під кутом 45-90°. Забарвлення спини та крил іржаво-коричневе з дрібними чорними цятками, груди і черево сірувато-коричневі із сірими поперечними смугами. хвіст і верхня частина шиї чорні. У самців під час шлюбного періоду голова біла з чорною потилицею, а дзьоб яскраво-блакитний. Поза шлюбним періодом забарвлення дзьоба темно-сіре. | Качка середнього розміру: довжина тіла становить близько 55 см, вага 720–900 г. Гарно плаває та пірнає. Шия коротка та товста, крила короткі, хвіст довгий, клиноподібний, птах тримає його піднятим вгору під кутом 45-90°. Забарвлення спини та крил іржаво-коричневе з дрібними чорними цятками, груди і черево сірувато-коричневі із сірими поперечними смугами. хвіст і верхня частина шиї чорні. У самців під час шлюбного періоду голова біла з чорною потилицею, а дзьоб яскраво-блакитний. Поза шлюбним періодом забарвлення дзьоба темно-сіре. | ||
| − | Поширення | + | '''Поширення''' |
Ареал савки включає степові зони Європи, Азії, а також північний захід Африки. Зимує на водоймах Північної та Західної Європи, Північної Африки та Західної Азії. | Ареал савки включає степові зони Європи, Азії, а також північний захід Африки. Зимує на водоймах Північної та Західної Європи, Північної Африки та Західної Азії. | ||
В Україні межі ареалу не встановлено. Найчастіше виявляли у Криму (Сиваш), південній частині Запорізької області, рідше — у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Закарпатській і Волинській областях. У першій половині ХХ століття гніздувався у плавнях Дніпра (між Запоріжжям і Нікополем). Поодинокі особини та невеличкі зграї зимують в Азово-Чорноморському регіоні. Так, савку, чисельністю 30 особин, зареєстрували експерти Українського товариства охорони птахів на озері Ярилгач (Західний Крим) під час міжнародних синхронних обліків гусеподібних, що проходили 2 — 3 лютого 2013 року на півдні України, у Болгарії та Румунії[1]. | В Україні межі ареалу не встановлено. Найчастіше виявляли у Криму (Сиваш), південній частині Запорізької області, рідше — у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Закарпатській і Волинській областях. У першій половині ХХ століття гніздувався у плавнях Дніпра (між Запоріжжям і Нікополем). Поодинокі особини та невеличкі зграї зимують в Азово-Чорноморському регіоні. Так, савку, чисельністю 30 особин, зареєстрували експерти Українського товариства охорони птахів на озері Ярилгач (Західний Крим) під час міжнародних синхронних обліків гусеподібних, що проходили 2 — 3 лютого 2013 року на півдні України, у Болгарії та Румунії[1]. | ||
| − | + | ||
| − | Чисельність і причини її зміни[ред. | ред. код] | + | '''Чисельність і причини її зміни[ред. | ред. код]''' |
Світова популяція на початку ХХ століття становила близько 100 000 особин, зараз скоротилась до 15 000, але останнім часом чисельність стабілізувалася і навіть зростає. В Україні, можливо, окремі пари зрідка гніздуються на малих річках Північного Приазов'я. Причини зміни чисельності: зменшення площ, придатних для гніздування через зарегулювання стока річок, меліоративні роботи, незаконне полювання, загибель у сітках при промисловому вилові риби. Критичною загрозою для савки у Європі вважається гібридизація з американською савкою Oxyura jamaicensis. Останній вид був акліматизовний у Великій Британії, звідки поширився в інші європейські країни. | Світова популяція на початку ХХ століття становила близько 100 000 особин, зараз скоротилась до 15 000, але останнім часом чисельність стабілізувалася і навіть зростає. В Україні, можливо, окремі пари зрідка гніздуються на малих річках Північного Приазов'я. Причини зміни чисельності: зменшення площ, придатних для гніздування через зарегулювання стока річок, меліоративні роботи, незаконне полювання, загибель у сітках при промисловому вилові риби. Критичною загрозою для савки у Європі вважається гібридизація з американською савкою Oxyura jamaicensis. Останній вид був акліматизовний у Великій Британії, звідки поширився в інші європейські країни. | ||
| − | Особливості біології | + | '''Особливості біології''' |
Тримається на великих прісних та солонуватих водоймах із заростями очерету й плесами, у морських затоках, лиманах. Гніздавлаштовує на сплавинах очерету на віддалі 0,15—5 м від плеса, звичайно поруч з колоніями мартинів і чорних крячків. Самка відкладає 4-7 яєць. Пташенята виводкового типу, вилуплюються у червні, стають на крило у серпні. Савка живиться насінням та вегетативними частинами водяних рослин, личинками комах, молюсками та ракоподібними. | Тримається на великих прісних та солонуватих водоймах із заростями очерету й плесами, у морських затоках, лиманах. Гніздавлаштовує на сплавинах очерету на віддалі 0,15—5 м від плеса, звичайно поруч з колоніями мартинів і чорних крячків. Самка відкладає 4-7 яєць. Пташенята виводкового типу, вилуплюються у червні, стають на крило у серпні. Савка живиться насінням та вегетативними частинами водяних рослин, личинками комах, молюсками та ракоподібними. | ||
| − | Охорона | + | '''Охорона''' |
Знаходиться під охороною Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток І) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. Вид включено до Європейського Червоного списку, Додатку І Директиви Ради Європи про охорону диких птахів; Червоної книги України (1994, 2009) (статус — рідкісний). В Україні охороняється разом з іншими водоплавними птахами у заповідниках, національних природних парках та заказниках загальнодержавного значення на Азово-Чорноморському узбережжі. | Знаходиться під охороною Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток І) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. Вид включено до Європейського Червоного списку, Додатку І Директиви Ради Європи про охорону диких птахів; Червоної книги України (1994, 2009) (статус — рідкісний). В Україні охороняється разом з іншими водоплавними птахами у заповідниках, національних природних парках та заказниках загальнодержавного значення на Азово-Чорноморському узбережжі. | ||
На честь цього птаха названо астероїд 8971 Леукоцефала. | На честь цього птаха названо астероїд 8971 Леукоцефала. | ||
| − | Література | + | Література |
• Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К.: Наукова думка, 1991. — 208 с. | • Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К.: Наукова думка, 1991. — 208 с. | ||
• | • | ||
| − | Джерела | + | Джерела |
| − | 1. Вгору↑ В Україну повернулася савка | + | 1.Вгору↑ В Україну повернулася савка |
2. | 2. | ||
| − | Посилання | + | |
| − | • Лисенко В. І. Савка // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 415. | + | Посилання |
| − | • Савка в Червоній книзі України | + | * • Лисенко В. І. Савка // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 415. |
| + | * • Савка в Червоній книзі України | ||
| + | * | ||
| + | |||
| + | '''Савка - іменник, жіночий рід, істота і неістота, однина і множина''' | ||
| + | |||
| + | {| class="wikitable" | ||
| + | |- | ||
| + | ! ВІДМІНОК!! ОДНИНА !! МНОЖИНА | ||
| + | |- | ||
| + | |Називний || савка || савки | ||
| + | |- | ||
| + | | Родовий|| савок || | ||
| + | |- | ||
| + | | Давальний|| савці || савкам | ||
| + | |- | ||
| + | | Знахідний || савку, савки || савок | ||
| + | |- | ||
| + | | Орудний|| савкою || савками | ||
| + | |- | ||
| + | | Місцевий || на/у савці || на/у савках | ||
| + | |- | ||
| + | | Кличний|| савко || савки | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|wQdNnHWPK2w}} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | Крила савок дуже малі в порівнянні з тілом. Так, розмір крила у самців коливається в межах від 15,7 до 17,2 см, а у самок - від 14,8 до 16,7 см. При цьому максимальний розмах крил досягає 70 см. Савка - одна з птиць з найменшими крилами, які зберегли здатність до польоту. | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 14:11, 26 листопада 2018
Савка, -ки, ж. Разновідность ятіра. Вх. Пч. II. 22.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Са́вка (Oxyura leucocephala) — водоплавний птах родини качкових. Єдиний представник роду у фауні України. В Україні — залітний птах.
Опис Качка середнього розміру: довжина тіла становить близько 55 см, вага 720–900 г. Гарно плаває та пірнає. Шия коротка та товста, крила короткі, хвіст довгий, клиноподібний, птах тримає його піднятим вгору під кутом 45-90°. Забарвлення спини та крил іржаво-коричневе з дрібними чорними цятками, груди і черево сірувато-коричневі із сірими поперечними смугами. хвіст і верхня частина шиї чорні. У самців під час шлюбного періоду голова біла з чорною потилицею, а дзьоб яскраво-блакитний. Поза шлюбним періодом забарвлення дзьоба темно-сіре.
Поширення Ареал савки включає степові зони Європи, Азії, а також північний захід Африки. Зимує на водоймах Північної та Західної Європи, Північної Африки та Західної Азії. В Україні межі ареалу не встановлено. Найчастіше виявляли у Криму (Сиваш), південній частині Запорізької області, рідше — у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Закарпатській і Волинській областях. У першій половині ХХ століття гніздувався у плавнях Дніпра (між Запоріжжям і Нікополем). Поодинокі особини та невеличкі зграї зимують в Азово-Чорноморському регіоні. Так, савку, чисельністю 30 особин, зареєстрували експерти Українського товариства охорони птахів на озері Ярилгач (Західний Крим) під час міжнародних синхронних обліків гусеподібних, що проходили 2 — 3 лютого 2013 року на півдні України, у Болгарії та Румунії[1].
Чисельність і причини її зміни[ред. | ред. код] Світова популяція на початку ХХ століття становила близько 100 000 особин, зараз скоротилась до 15 000, але останнім часом чисельність стабілізувалася і навіть зростає. В Україні, можливо, окремі пари зрідка гніздуються на малих річках Північного Приазов'я. Причини зміни чисельності: зменшення площ, придатних для гніздування через зарегулювання стока річок, меліоративні роботи, незаконне полювання, загибель у сітках при промисловому вилові риби. Критичною загрозою для савки у Європі вважається гібридизація з американською савкою Oxyura jamaicensis. Останній вид був акліматизовний у Великій Британії, звідки поширився в інші європейські країни.
Особливості біології Тримається на великих прісних та солонуватих водоймах із заростями очерету й плесами, у морських затоках, лиманах. Гніздавлаштовує на сплавинах очерету на віддалі 0,15—5 м від плеса, звичайно поруч з колоніями мартинів і чорних крячків. Самка відкладає 4-7 яєць. Пташенята виводкового типу, вилуплюються у червні, стають на крило у серпні. Савка живиться насінням та вегетативними частинами водяних рослин, личинками комах, молюсками та ракоподібними.
Охорона Знаходиться під охороною Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток І) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. Вид включено до Європейського Червоного списку, Додатку І Директиви Ради Європи про охорону диких птахів; Червоної книги України (1994, 2009) (статус — рідкісний). В Україні охороняється разом з іншими водоплавними птахами у заповідниках, національних природних парках та заказниках загальнодержавного значення на Азово-Чорноморському узбережжі. На честь цього птаха названо астероїд 8971 Леукоцефала.
Література • Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К.: Наукова думка, 1991. — 208 с. • Джерела 1.Вгору↑ В Україну повернулася савка 2.
Посилання
- • Лисенко В. І. Савка // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 415.
- • Савка в Червоній книзі України
Савка - іменник, жіночий рід, істота і неістота, однина і множина
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | савка | савки |
| Родовий | савок | |
| Давальний | савці | савкам |
| Знахідний | савку, савки | савок |
| Орудний | савкою | савками |
| Місцевий | на/у савці | на/у савках |
| Кличний | савко | савки |
Медіа
Цікаві факти
Крила савок дуже малі в порівнянні з тілом. Так, розмір крила у самців коливається в межах від 15,7 до 17,2 см, а у самок - від 14,8 до 16,7 см. При цьому максимальний розмах крил досягає 70 см. Савка - одна з птиць з найменшими крилами, які зберегли здатність до польоту.
