Відмінності між версіями «Прісся»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Прісся́, -ся, '''''с. ''= '''Пріснище. '''Лохв. у. | '''Прісся́, -ся, '''''с. ''= '''Пріснище. '''Лохв. у. | ||
[[Категорія:Пр]] | [[Категорія:Пр]] | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
Тлумачення із "Словника української мови" | Тлумачення із "Словника української мови" | ||
| + | |||
'''ПРІСНИЩЕ,''' а, с., розм. Те саме, що просище. | '''ПРІСНИЩЕ,''' а, с., розм. Те саме, що просище. | ||
Словник української мови | Словник української мови | ||
Академічний тлумачний словник (1970—1980) | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | |||
'''ПРОСИ́ЩЕ''', а, сер., розм. Поле, на якому росте або росло просо. — А де просище у вас? — Недалеко за селом.. Проса ще не косили, а пшеницю понад просом комбайном викошено (Остап Вишня, II, 1956, 262); Ділянки, що оброблялися, також мали певні назви: баштанище або просище підлягали обробці ралом, цілина чи переліг — оранню (Народна творчість та етнографія, 3, 1969, 30). | '''ПРОСИ́ЩЕ''', а, сер., розм. Поле, на якому росте або росло просо. — А де просище у вас? — Недалеко за селом.. Проса ще не косили, а пшеницю понад просом комбайном викошено (Остап Вишня, II, 1956, 262); Ділянки, що оброблялися, також мали певні назви: баштанище або просище підлягали обробці ралом, цілина чи переліг — оранню (Народна творчість та етнографія, 3, 1969, 30). | ||
| + | |||
'''НИ́ВА''', и, жін. | '''НИ́ВА''', и, жін. | ||
1. Ділянка або смуга землі, на якій ростуть хлібні культури або яка призначена для їх вирощування; поле. На ниву в жито уночі, На полі, на роздоллі, Зліталися поволі Сичі (Тарас Шевченко, II, 1953, 103); Ниво моя, ниво, Ниво золота! Стигнеш ти на сонці, Налила жита… (Павло Грабовський, I, 1959, 292); З острахом бідний орач позира на незорану ниву (Іван Франко, XIII, 1954, 305); Пригадав Оленчук.., як першу ниву свою обробляв із старшим сином (Олесь Гончар, II, 1959, 279); | 1. Ділянка або смуга землі, на якій ростуть хлібні культури або яка призначена для їх вирощування; поле. На ниву в жито уночі, На полі, на роздоллі, Зліталися поволі Сичі (Тарас Шевченко, II, 1953, 103); Ниво моя, ниво, Ниво золота! Стигнеш ти на сонці, Налила жита… (Павло Грабовський, I, 1959, 292); З острахом бідний орач позира на незорану ниву (Іван Франко, XIII, 1954, 305); Пригадав Оленчук.., як першу ниву свою обробляв із старшим сином (Олесь Гончар, II, 1959, 279); | ||
Поточна версія на 09:16, 26 листопада 2018
Прісся́, -ся, с. = Пріснище. Лохв. у.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Тлумачення із "Словника української мови"
ПРІСНИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що просище. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПРОСИ́ЩЕ, а, сер., розм. Поле, на якому росте або росло просо. — А де просище у вас? — Недалеко за селом.. Проса ще не косили, а пшеницю понад просом комбайном викошено (Остап Вишня, II, 1956, 262); Ділянки, що оброблялися, також мали певні назви: баштанище або просище підлягали обробці ралом, цілина чи переліг — оранню (Народна творчість та етнографія, 3, 1969, 30).
НИ́ВА, и, жін. 1. Ділянка або смуга землі, на якій ростуть хлібні культури або яка призначена для їх вирощування; поле. На ниву в жито уночі, На полі, на роздоллі, Зліталися поволі Сичі (Тарас Шевченко, II, 1953, 103); Ниво моя, ниво, Ниво золота! Стигнеш ти на сонці, Налила жита… (Павло Грабовський, I, 1959, 292); З острахом бідний орач позира на незорану ниву (Іван Франко, XIII, 1954, 305); Пригадав Оленчук.., як першу ниву свою обробляв із старшим сином (Олесь Гончар, II, 1959, 279); // рідко. Хлібні рослини, що ростуть на такій ділянці. Легенький вітер колихав ниви проса (Літературна Україна, 22.V 1962, 3). 2. перен. Сфера, галузь людської діяльності. Майже тридцять п'ять років невтомно трудиться Олександр Степанович Левада на ниві української радянської літератури (Мистецтво, 1, 1961, 24); На старшинській ниві і розкрилися повністю всі його [Багірона] таланти (Олесь Гончар, I, 1954, 109).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
- Публічний електронний словник української мови
- Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
