Відмінності між версіями «Паща»
(Створена сторінка: '''Паща, -щі, '''''ж. ''Пасть. Категорія:Па) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Паща, -щі, '''''ж. ''Пасть. | '''Паща, -щі, '''''ж. ''Пасть. | ||
− | [[Категорія:Па]] | + | |
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Цілий ліс тонких [овечих] ніжок замигтів перед очима, голі дурні морди розкривали пащі серед рожевої куряви (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 16); Змійка підвела свою.. голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 56); Широка паща [щуки] з великою кількістю гострих, загнутих всередину зубів добре вдержує слизьку здобич (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 77); * У порівняннях. Рана ятрилася, бліда і в'яла, як паща сонної риби (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 266); | ||
+ | // зневажл. Великий і некрасивий рот людини. Йоганн раптом починає реготати. З його пащі рветься злість на всіх (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 190); Він [Пелехатий] напружив могутні м'язи своїх щелеп, відкрив пащу, хотів був завити низьким вовчим басюрою, але поборов це дурне бажання (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 13); | ||
+ | // перен. Темний, зяючий отвір у чому-небудь. Здорова піч, роззявивши чорну пащу, дихала теплом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Беруть руду, кладуть у піч — в огненні пащі домен (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 48). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Паща2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Паща3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Паща4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]][[Категорія:Па]] |
Поточна версія на 01:26, 26 листопада 2018
Паща, -щі, ж. Пасть.
Сучасні словники
Цілий ліс тонких [овечих] ніжок замигтів перед очима, голі дурні морди розкривали пащі серед рожевої куряви (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 16); Змійка підвела свою.. голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 56); Широка паща [щуки] з великою кількістю гострих, загнутих всередину зубів добре вдержує слизьку здобич (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 77); * У порівняннях. Рана ятрилася, бліда і в'яла, як паща сонної риби (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 266); // зневажл. Великий і некрасивий рот людини. Йоганн раптом починає реготати. З його пащі рветься злість на всіх (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 190); Він [Пелехатий] напружив могутні м'язи своїх щелеп, відкрив пащу, хотів був завити низьким вовчим басюрою, але поборов це дурне бажання (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 13); // перен. Темний, зяючий отвір у чому-небудь. Здорова піч, роззявивши чорну пащу, дихала теплом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Беруть руду, кладуть у піч — в огненні пащі домен (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 48).