Відмінності між версіями «Повечеряти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pove1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pove1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pove2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pove2.jpg|x140px]] | ||
| − | + | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pove4.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pove4.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 23:04, 25 листопада 2018
Повече́ряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать. ЗОЮР. І. 74. Дай мені, милесенький, повечеряти, повечерявши, ляжемо спати. Чуб. V. 54.
Зміст
Сучасні словники
ПОВЕЧЕРЯТИ, яю, яєш, док. Поїсти ввечері. Напились ми чаю, повечеряли — і почалися у нас розмови (Гнат Хоткевич, I, 1966, 164); Він тримався бадьоро і з великим апетитом повечеряв (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 140); — А тепер, Катерино, піди собі до челядні, повечеряй, чим бог послав (Михайло Стельмах, I, 1962, 298).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 645.
