Відмінності між версіями «Задумливий»
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:54b6da0063cac.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 23:03, 25 листопада 2018
Задумливий, -а, -е. Задумчивый. Левиц. Правда, 1868. 461.
Сучасні словники
ЗАДУМЛИВИЙ, а, е. Який перебуває в задумі, схильний до задуми. Чудний якийсь був він, розказують - мовчазний, задумливий (Тесл., Вибр., 1950, 145); Межею йшла жінка задумлива й діловита (Ю. Янов., V, 1959, 142); * Образно. Синій, задумливий вечір спускався на осінні поля (Цюпа, Назустріч.., 1958, 297); Безмежні широкі степи. Прекрасна Україна в усій своїй задумливій красі (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 141); І жмуриться вікнами наша хатина, І шепче задумливий сад (Мал., Листи.., 1961, 60); // Який виражає задуму, задумливість. Сошенка вразило молоде та задумливе Тарасове обличчя (Мирний, V, 1955, 310); Парубок.. дивиться вслід дівчині невеселим задумливим поглядом (Стельмах, І, 1962, 349); Задумлива усмішка; Задумливі очі.
Ілюстрації
|
