Відмінності між версіями «Задумливий»
(Створена сторінка: '''Задумливий, -а, -е. '''Задумчивый. Левиц. Правда, 1868. 461. Категорія:За) |
|||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Задумливий, -а, -е. '''Задумчивый. Левиц. Правда, 1868. 461. | '''Задумливий, -а, -е. '''Задумчивый. Левиц. Правда, 1868. 461. | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ЗАДУМЛИВИЙ, а, е. Який перебуває в задумі, схильний до задуми. Чудний якийсь був він, розказують - мовчазний, задумливий (Тесл., Вибр., 1950, 145); Межею йшла жінка задумлива й діловита (Ю. Янов., V, 1959, 142); * Образно. Синій, задумливий вечір спускався на осінні поля (Цюпа, Назустріч.., 1958, 297); Безмежні широкі степи. Прекрасна Україна в усій своїй задумливій красі (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 141); І жмуриться вікнами наша хатина, І шепче задумливий сад (Мал., Листи.., 1961, 60); // Який виражає задуму, задумливість. Сошенка вразило молоде та задумливе Тарасове обличчя (Мирний, V, 1955, 310); Парубок.. дивиться вслід дівчині невеселим задумливим поглядом (Стельмах, І, 1962, 349); Задумлива усмішка; Задумливі очі. | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:54b6da0063cac.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 23:03, 25 листопада 2018
Задумливий, -а, -е. Задумчивый. Левиц. Правда, 1868. 461.
Сучасні словники
ЗАДУМЛИВИЙ, а, е. Який перебуває в задумі, схильний до задуми. Чудний якийсь був він, розказують - мовчазний, задумливий (Тесл., Вибр., 1950, 145); Межею йшла жінка задумлива й діловита (Ю. Янов., V, 1959, 142); * Образно. Синій, задумливий вечір спускався на осінні поля (Цюпа, Назустріч.., 1958, 297); Безмежні широкі степи. Прекрасна Україна в усій своїй задумливій красі (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 141); І жмуриться вікнами наша хатина, І шепче задумливий сад (Мал., Листи.., 1961, 60); // Який виражає задуму, задумливість. Сошенка вразило молоде та задумливе Тарасове обличчя (Мирний, V, 1955, 310); Парубок.. дивиться вслід дівчині невеселим задумливим поглядом (Стельмах, І, 1962, 349); Задумлива усмішка; Задумливі очі.