Відмінності між версіями «Перевірити»
(→Сучасні словники) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
'''ПЕРЕВІРЯТИ''', яю, яєш, недок., ПЕРЕВІРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. З'ясовувати правильність, точність чого-небудь. Мировий довго перевіряв, переглядав кожне діло (Н.-Лев., IV, 1956, 165); Він сидів коло великого робочого столу, перевіряв різні формули (Ів., Вел. очі, 1956, 45); - Не будуть же там перевіряти - п'ятнадцять йому років чи чотирнадцять років і сім місяців (Багмут, Опов., 1959, 16); // Переглядаючи, виправляти помилки, усувати недоробки і т. ін. Коли скінчили листа і критичним оком перевірили писання, всі гучно заплескали в долоні, бо лист був дуже хороший і чисто написаний, без жодної помилки й клякси (Донч., VI, 1957, 48). | '''ПЕРЕВІРЯТИ''', яю, яєш, недок., ПЕРЕВІРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. З'ясовувати правильність, точність чого-небудь. Мировий довго перевіряв, переглядав кожне діло (Н.-Лев., IV, 1956, 165); Він сидів коло великого робочого столу, перевіряв різні формули (Ів., Вел. очі, 1956, 45); - Не будуть же там перевіряти - п'ятнадцять йому років чи чотирнадцять років і сім місяців (Багмут, Опов., 1959, 16); // Переглядаючи, виправляти помилки, усувати недоробки і т. ін. Коли скінчили листа і критичним оком перевірили писання, всі гучно заплескали в долоні, бо лист був дуже хороший і чисто написаний, без жодної помилки й клякси (Донч., VI, 1957, 48). | ||
| − | 2. Переконуватися в наявності або відсутності кого-, чого-небудь. Катерина застала тітку Клавду, коли та перевіряла пакунки з зашитими в них хутрами (Вільде, Сестри.., 1958, 455); - Може, ще хто з самооборони притарабанився на збори? - Нікого нема.. Я сам перевірив! (Стельмах, II, 1962, 15); // Переглядаючи по черзі, встановлювати кількість або наявність кого-, чого-небудь. - А бамажки [папери] де? - спитав Онисько. Рились-рились - бамажок немає. Прийнялись перевіряти усі (Мирний, IV, 1955, 40). | + | '''2.''' Переконуватися в наявності або відсутності кого-, чого-небудь. Катерина застала тітку Клавду, коли та перевіряла пакунки з зашитими в них хутрами (Вільде, Сестри.., 1958, 455); - Може, ще хто з самооборони притарабанився на збори? - Нікого нема.. Я сам перевірив! (Стельмах, II, 1962, 15); // Переглядаючи по черзі, встановлювати кількість або наявність кого-, чого-небудь. - А бамажки [папери] де? - спитав Онисько. Рились-рились - бамажок немає. Прийнялись перевіряти усі (Мирний, IV, 1955, 40). |
| − | 3. Випробовувати, розпитувати і т. ін. когось з метою з'ясування яких-небудь якостей, властивостей, знань і т. ін. Маркс мав звичай "щупати зуб", як він висловлювався, своїм знайомим соціалістам, перевіряючи їх свідомість і переконаність (Ленін, 25, 1972, 285); Він завжди перевіряє, наскільки його командири знають її [карту] (Довж., І, 1958, 169); [Анна:] Я хтіла лиш перевірити, чи справді є на світі хоч одна людина вільна, чи то все тільки "маврітанський стиль", і ви самі за ту хвалену волю не віддасте й тоненької каблучки (Л. Укр., III, 1952, 362); Партійна організація повинна допомогти кандидатові підготуватися до вступу в члени КПРС і перевірити його особисті якості (Статут КПРС, 1971, 10); // Оглядаючи, досліджуючи і т. ін. щось, з'ясовувати що-небудь, пересвідчуватися в чомусь. Василь Береза.. посеред двору ремонтує сітку, перевіряє вудлище, міняє гачки (Томч., Готель.., 1960, 149); Яринка перевірила гайки, які затягала Ганна, - та в свою чергу перевірила роботу подруги (Собко, Зор. крила, 1950, 257); // за ким - чим, на кому - чому. Порівнюючи з ким-, чим-небудь, з'ясовувати щось, пересвідчуватися в чомусь. Ми перевіряли свої вчинки й поведінку за нормами й законами радянськими (Ю. Янов., II, 1954, 20); Про їх бригаду "Правда" писала, на них колгоспи перевірятимуть свою заможну долю (Ле, Історія радості, 1947, 182); // Переконуватися в правильності, запроваджуючи в життя, практику. Наші учені одержали надзвичайно широкі можливості перевіряти теоретичні висновки наукових досліджень безпосередньо на виробництві (Вісник АН, 4, 1949, 4); // Встановлювати правду, вірогідність і т. ін. чого-небудь; пересвідчуватися в чомусь, користуючись власним досвідом, спостереженнями. Роман сторожко перевіряє, чи не насміхаються над ним (Стельмах, І, 1962, 258); Хлопці, ніби змовились, - усі разом потягли носом повітря, наче хотіли перевірити, чи справді черевички нові, чи то їх начищено так ваксою? (Юхвід, Оля, 1959, 13). | + | '''3.''' Випробовувати, розпитувати і т. ін. когось з метою з'ясування яких-небудь якостей, властивостей, знань і т. ін. Маркс мав звичай "щупати зуб", як він висловлювався, своїм знайомим соціалістам, перевіряючи їх свідомість і переконаність (Ленін, 25, 1972, 285); Він завжди перевіряє, наскільки його командири знають її [карту] (Довж., І, 1958, 169); [Анна:] Я хтіла лиш перевірити, чи справді є на світі хоч одна людина вільна, чи то все тільки "маврітанський стиль", і ви самі за ту хвалену волю не віддасте й тоненької каблучки (Л. Укр., III, 1952, 362); Партійна організація повинна допомогти кандидатові підготуватися до вступу в члени КПРС і перевірити його особисті якості (Статут КПРС, 1971, 10); // Оглядаючи, досліджуючи і т. ін. щось, з'ясовувати що-небудь, пересвідчуватися в чомусь. Василь Береза.. посеред двору ремонтує сітку, перевіряє вудлище, міняє гачки (Томч., Готель.., 1960, 149); Яринка перевірила гайки, які затягала Ганна, - та в свою чергу перевірила роботу подруги (Собко, Зор. крила, 1950, 257); // за ким - чим, на кому - чому. Порівнюючи з ким-, чим-небудь, з'ясовувати щось, пересвідчуватися в чомусь. Ми перевіряли свої вчинки й поведінку за нормами й законами радянськими (Ю. Янов., II, 1954, 20); Про їх бригаду "Правда" писала, на них колгоспи перевірятимуть свою заможну долю (Ле, Історія радості, 1947, 182); // Переконуватися в правильності, запроваджуючи в життя, практику. Наші учені одержали надзвичайно широкі можливості перевіряти теоретичні висновки наукових досліджень безпосередньо на виробництві (Вісник АН, 4, 1949, 4); // Встановлювати правду, вірогідність і т. ін. чого-небудь; пересвідчуватися в чомусь, користуючись власним досвідом, спостереженнями. Роман сторожко перевіряє, чи не насміхаються над ним (Стельмах, І, 1962, 258); Хлопці, ніби змовились, - усі разом потягли носом повітря, наче хотіли перевірити, чи справді черевички нові, чи то їх начищено так ваксою? (Юхвід, Оля, 1959, 13). |
Перевіряти (перевірити) на що - робити аналіз для виявлення наявності якого-небудь складника, елемента і т. ін. або для з'ясування якостей чогось. Керівник експедиції узяв трохи піску, щоб потім удома перевірити його на золотоносність (Донч., II, 1956, 39). | Перевіряти (перевірити) на що - робити аналіз для виявлення наявності якого-небудь складника, елемента і т. ін. або для з'ясування якостей чогось. Керівник експедиції узяв трохи піску, щоб потім удома перевірити його на золотоносність (Донч., II, 1956, 39). | ||
| − | 4. Обстежувати що-небудь з метою контролю. Перейшла [делегатка] до оповідань про роботу робітниць: про те, як вони перевіряють шпиталі, лікарні (Еллан, II, 1958, 9); - Скажи прямо: прийшов перевіряти (Жур., Дорога.., 1948, 208); // Пересвідчуватися в наявності чогось з метою контролю. Коли кондуктор проходив перевіряти білети, то він [хлопець], усміхаючись, вищиривши зуби, говорив: - Ну, вас, значить, не займай (Григ., Вибр., 1959, 363); Біля крайніх хат їх зупинив поліцейський пікет, перевірив перепустку (Тют., Вир, 1964, 526); // Пересвідчуватися в точності виконання наказу, розпорядження і т. ін. Час від часу він відкладав свою роботу і вибігав надвір перевіряти пости (Кучер, Голод, 1961, 148); Нічні обходи Іскрова, який любив знати усе і все перевірити сам, не були ні для кого новиною (Бойч., Молодість, 1949, 167). | + | '''4'''. Обстежувати що-небудь з метою контролю. Перейшла [делегатка] до оповідань про роботу робітниць: про те, як вони перевіряють шпиталі, лікарні (Еллан, II, 1958, 9); - Скажи прямо: прийшов перевіряти (Жур., Дорога.., 1948, 208); // Пересвідчуватися в наявності чогось з метою контролю. Коли кондуктор проходив перевіряти білети, то він [хлопець], усміхаючись, вищиривши зуби, говорив: - Ну, вас, значить, не займай (Григ., Вибр., 1959, 363); Біля крайніх хат їх зупинив поліцейський пікет, перевірив перепустку (Тют., Вир, 1964, 526); // Пересвідчуватися в точності виконання наказу, розпорядження і т. ін. Час від часу він відкладав свою роботу і вибігав надвір перевіряти пости (Кучер, Голод, 1961, 148); Нічні обходи Іскрова, який любив знати усе і все перевірити сам, не були ні для кого новиною (Бойч., Молодість, 1949, 167). |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:перевірити1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:перевірити2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:перевірити3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:перевірити4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/Проба Проба] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/perevirka Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 21:58, 25 листопада 2018
Перевірити, -ся. См. Перевірювати, -ся.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПЕРЕВІРЯТИ, яю, яєш, недок., ПЕРЕВІРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. З'ясовувати правильність, точність чого-небудь. Мировий довго перевіряв, переглядав кожне діло (Н.-Лев., IV, 1956, 165); Він сидів коло великого робочого столу, перевіряв різні формули (Ів., Вел. очі, 1956, 45); - Не будуть же там перевіряти - п'ятнадцять йому років чи чотирнадцять років і сім місяців (Багмут, Опов., 1959, 16); // Переглядаючи, виправляти помилки, усувати недоробки і т. ін. Коли скінчили листа і критичним оком перевірили писання, всі гучно заплескали в долоні, бо лист був дуже хороший і чисто написаний, без жодної помилки й клякси (Донч., VI, 1957, 48).
2. Переконуватися в наявності або відсутності кого-, чого-небудь. Катерина застала тітку Клавду, коли та перевіряла пакунки з зашитими в них хутрами (Вільде, Сестри.., 1958, 455); - Може, ще хто з самооборони притарабанився на збори? - Нікого нема.. Я сам перевірив! (Стельмах, II, 1962, 15); // Переглядаючи по черзі, встановлювати кількість або наявність кого-, чого-небудь. - А бамажки [папери] де? - спитав Онисько. Рились-рились - бамажок немає. Прийнялись перевіряти усі (Мирний, IV, 1955, 40).
3. Випробовувати, розпитувати і т. ін. когось з метою з'ясування яких-небудь якостей, властивостей, знань і т. ін. Маркс мав звичай "щупати зуб", як він висловлювався, своїм знайомим соціалістам, перевіряючи їх свідомість і переконаність (Ленін, 25, 1972, 285); Він завжди перевіряє, наскільки його командири знають її [карту] (Довж., І, 1958, 169); [Анна:] Я хтіла лиш перевірити, чи справді є на світі хоч одна людина вільна, чи то все тільки "маврітанський стиль", і ви самі за ту хвалену волю не віддасте й тоненької каблучки (Л. Укр., III, 1952, 362); Партійна організація повинна допомогти кандидатові підготуватися до вступу в члени КПРС і перевірити його особисті якості (Статут КПРС, 1971, 10); // Оглядаючи, досліджуючи і т. ін. щось, з'ясовувати що-небудь, пересвідчуватися в чомусь. Василь Береза.. посеред двору ремонтує сітку, перевіряє вудлище, міняє гачки (Томч., Готель.., 1960, 149); Яринка перевірила гайки, які затягала Ганна, - та в свою чергу перевірила роботу подруги (Собко, Зор. крила, 1950, 257); // за ким - чим, на кому - чому. Порівнюючи з ким-, чим-небудь, з'ясовувати щось, пересвідчуватися в чомусь. Ми перевіряли свої вчинки й поведінку за нормами й законами радянськими (Ю. Янов., II, 1954, 20); Про їх бригаду "Правда" писала, на них колгоспи перевірятимуть свою заможну долю (Ле, Історія радості, 1947, 182); // Переконуватися в правильності, запроваджуючи в життя, практику. Наші учені одержали надзвичайно широкі можливості перевіряти теоретичні висновки наукових досліджень безпосередньо на виробництві (Вісник АН, 4, 1949, 4); // Встановлювати правду, вірогідність і т. ін. чого-небудь; пересвідчуватися в чомусь, користуючись власним досвідом, спостереженнями. Роман сторожко перевіряє, чи не насміхаються над ним (Стельмах, І, 1962, 258); Хлопці, ніби змовились, - усі разом потягли носом повітря, наче хотіли перевірити, чи справді черевички нові, чи то їх начищено так ваксою? (Юхвід, Оля, 1959, 13).
Перевіряти (перевірити) на що - робити аналіз для виявлення наявності якого-небудь складника, елемента і т. ін. або для з'ясування якостей чогось. Керівник експедиції узяв трохи піску, щоб потім удома перевірити його на золотоносність (Донч., II, 1956, 39).
4. Обстежувати що-небудь з метою контролю. Перейшла [делегатка] до оповідань про роботу робітниць: про те, як вони перевіряють шпиталі, лікарні (Еллан, II, 1958, 9); - Скажи прямо: прийшов перевіряти (Жур., Дорога.., 1948, 208); // Пересвідчуватися в наявності чогось з метою контролю. Коли кондуктор проходив перевіряти білети, то він [хлопець], усміхаючись, вищиривши зуби, говорив: - Ну, вас, значить, не займай (Григ., Вибр., 1959, 363); Біля крайніх хат їх зупинив поліцейський пікет, перевірив перепустку (Тют., Вир, 1964, 526); // Пересвідчуватися в точності виконання наказу, розпорядження і т. ін. Час від часу він відкладав свою роботу і вибігав надвір перевіряти пости (Кучер, Голод, 1961, 148); Нічні обходи Іскрова, який любив знати усе і все перевірити сам, не були ні для кого новиною (Бойч., Молодість, 1949, 167).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
