Відмінності між версіями «Парубок»
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Парубок, -бка, '''''м. ''1) Парень, молодой человѣкъ. КС. 1887. VIII. 767. ''Уже вони не діти, а вже стали парубок і дівчина гарненькі великі вже поросли. ''Рудч. Ск. І. 118. 2) Холостой человѣкъ. ''Я думала, що він удівець та сам собі живе, а він ще й досі парубок. ''3) Работникъ наемный. ''Мо, каже, останешся в мене за парубка? ''Чуб. ІІ. 7. Ум. '''Парубонько, парубо́чок. '''Чуб. V. 10. | '''Парубок, -бка, '''''м. ''1) Парень, молодой человѣкъ. КС. 1887. VIII. 767. ''Уже вони не діти, а вже стали парубок і дівчина гарненькі великі вже поросли. ''Рудч. Ск. І. 118. 2) Холостой человѣкъ. ''Я думала, що він удівець та сам собі живе, а він ще й досі парубок. ''3) Работникъ наемный. ''Мо, каже, останешся в мене за парубка? ''Чуб. ІІ. 7. Ум. '''Парубонько, парубо́чок. '''Чуб. V. 10. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Молодий чоловік; юнак. Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак (Іван Котляревський, I, 1952, 65); Попереду з веслом у руці, насвистуючи якусь пісеньку, шкутильгав босоногий парубок (Михайло Стельмах, II, 1962, 55). | ||
+ | |||
+ | Нежонатий чоловік. — Хіба ж ти не знаєш, що він не парубок, що він жонатий? — сказав батько (Нечуй-Левицький, II, 1956, 238). | ||
+ | Старий парубок — немолодий чоловік, який ніколи не був одруженим. Як це сталося, що вона пішла за нього, вічного наймита, старого парубка, бурлаку,.. — і досі не знає (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 14). | ||
+ | |||
[[Категорія:Па]] | [[Категорія:Па]] | ||
Рядок 5: | Рядок 12: | ||
</noinclude> | </noinclude> | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | па́рубок — | |
+ | |||
+ | 1) молодий хлопець; юнак; також нежонатий чоловік більш похилого віку; у народі — уособлення молодості, сили, краси: «Хороший парубок, хоч води напитися, та й досі не женився!»; об’єкт краси не зовнішньої, а внутрішньої: «Поганий парубок на вроду, та гарний на вдачу»; засіб характеристики: «Межи двома парубками дівчина баламутка». Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак (І. Котляревський); Стали парубок і дівчина гарненькі-великі, вже поросли (казка); У нас така приповедінка: де парубок, там і дівка (М. Номис); Біда з такими парубками: ще не підріс свині під хвіст, а вже біжить за дівками (І. Франко); У парубка одна гадка, а в дівки десять (приказка); | ||
+ | |||
+ | 2) стари́й па́рубок — немолодий чоловік, який ніколи не був одруженим; у народі така парубоцька доля не схвалювалася: «Лисий кінь — краса, лисий парубок — біда»; | ||
+ | |||
+ | 3) парубча́к, парубі́йко — ужиткові назви хлопців підліткового віку. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:парубок1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:парубок1.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:парубок5.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
Рядок 22: | Рядок 34: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 80. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 80. | ||
+ | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 434. | ||
Див. [[Довідка:Стиль]] | Див. [[Довідка:Стиль]] | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
− | + | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 22:46, 25 листопада 2018
Парубок, -бка, м. 1) Парень, молодой человѣкъ. КС. 1887. VIII. 767. Уже вони не діти, а вже стали парубок і дівчина гарненькі великі вже поросли. Рудч. Ск. І. 118. 2) Холостой человѣкъ. Я думала, що він удівець та сам собі живе, а він ще й досі парубок. 3) Работникъ наемный. Мо, каже, останешся в мене за парубка? Чуб. ІІ. 7. Ум. Парубонько, парубо́чок. Чуб. V. 10.
Молодий чоловік; юнак. Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак (Іван Котляревський, I, 1952, 65); Попереду з веслом у руці, насвистуючи якусь пісеньку, шкутильгав босоногий парубок (Михайло Стельмах, II, 1962, 55).
Нежонатий чоловік. — Хіба ж ти не знаєш, що він не парубок, що він жонатий? — сказав батько (Нечуй-Левицький, II, 1956, 238). Старий парубок — немолодий чоловік, який ніколи не був одруженим. Як це сталося, що вона пішла за нього, вічного наймита, старого парубка, бурлаку,.. — і досі не знає (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 14).
|}
Сучасні словники
па́рубок —
1) молодий хлопець; юнак; також нежонатий чоловік більш похилого віку; у народі — уособлення молодості, сили, краси: «Хороший парубок, хоч води напитися, та й досі не женився!»; об’єкт краси не зовнішньої, а внутрішньої: «Поганий парубок на вроду, та гарний на вдачу»; засіб характеристики: «Межи двома парубками дівчина баламутка». Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак (І. Котляревський); Стали парубок і дівчина гарненькі-великі, вже поросли (казка); У нас така приповедінка: де парубок, там і дівка (М. Номис); Біда з такими парубками: ще не підріс свині під хвіст, а вже біжить за дівками (І. Франко); У парубка одна гадка, а в дівки десять (приказка);
2) стари́й па́рубок — немолодий чоловік, який ніколи не був одруженим; у народі така парубоцька доля не схвалювалася: «Лисий кінь — краса, лисий парубок — біда»;
3) парубча́к, парубі́йко — ужиткові назви хлопців підліткового віку.
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=59hbXwAULIU
Див. також
https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BA
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 80. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 434. Див. Довідка:Стиль