Відмінності між версіями «Няньчитися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
|||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Версія за 03:19, 24 листопада 2018
Няньчитися, -чуся, -чишся, гл. Няньчиться.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 459.
НЯНЬЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., з ким—чим.
1. Те саме, що няньчити. — От тобі, мамо, Митрик! Няньчись з ним, тіш його (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 456).
2. Приділяти кому-, чому-небудь занадто багато часу, уваги; панькатися з кимсь, чимсь. — Вже розпарилась!.. Хвороби схопиш, а тоді няньчитися з тобою, — сердито бубоніла мати (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 368); Сагайда, певний за своїх «гренадерів» (а з новачками хай няньчиться Кармазин та Черпиш!), міг спокійнісінько.. точити ляси з приятелем (Олесь Гончар, III, 1959, 335).