Відмінності між версіями «Невдачий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Невдачий, -а, -е '''= '''Невдалий. '''''Ледача невістка, ледача, та й до роботи невдача. ''Нп. [[Ка...) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Невдачий, -а, -е '''= '''Невдалий. '''''Ледача невістка, ледача, та й до роботи невдача. ''Нп. | '''Невдачий, -а, -е '''= '''Невдалий. '''''Ледача невістка, ледача, та й до роботи невдача. ''Нп. | ||
[[Категорія:Не]] | [[Категорія:Не]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| + | |||
| + | '''НЕВДА́ЛИЙ, а, е.''' | ||
| + | |||
| + | # Який закінчився, завершився не так, як хтось бажав. Через два дні після невдалого сватання з Тимком сталася пригода, яка трохи не коштувала йому життя (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 121); Молодий граф Володимир Романович Скаржинський повертався з невдалого полювання (Олесь Донченко, III, 1956, 14). | ||
| + | # Не такий, як повинен бути; який не задовольняє потрібних вимог. Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жона (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 123); Її дзвінкий сміх лунав образливо для невдалого поета (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 89); Сестри нема. Так і пропала, немов од сонця ковилі... А батько, кашовар невдалий, зварився якось у котлі... (Володимир Сосюра, I, 1957, 358); | ||
| + | // Погано виконаний, зроблений; незадовільний. Деякі [малюнки] вийшли не зовсім ясні, а деякі — і зовсім невдалі: обличчя замурзані, неясно виглядають з чорних медальйонів (Панас Мирний, V, 1955, 429); | ||
| + | // розм. Який не вдався красою; некрасивий. [Векла:] Що ж то ти: чи обличчям така невдала, чи нетямуща до роботи, чи безприданниця яка, що ні жоден хлопець на тебе й досі не скинув оком? (Марко Кропивницький, II, 1958, 349). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Невдалий1.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Невдалий2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1-05-12-2015-600-425.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_107185292-stock-illustration-lazy-boy-lying-on-bed.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 04:36, 23 листопада 2018
Невдачий, -а, -е = Невдалий. Ледача невістка, ледача, та й до роботи невдача. Нп.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НЕВДА́ЛИЙ, а, е.
- Який закінчився, завершився не так, як хтось бажав. Через два дні після невдалого сватання з Тимком сталася пригода, яка трохи не коштувала йому життя (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 121); Молодий граф Володимир Романович Скаржинський повертався з невдалого полювання (Олесь Донченко, III, 1956, 14).
- Не такий, як повинен бути; який не задовольняє потрібних вимог. Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жона (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 123); Її дзвінкий сміх лунав образливо для невдалого поета (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 89); Сестри нема. Так і пропала, немов од сонця ковилі... А батько, кашовар невдалий, зварився якось у котлі... (Володимир Сосюра, I, 1957, 358);
// Погано виконаний, зроблений; незадовільний. Деякі [малюнки] вийшли не зовсім ясні, а деякі — і зовсім невдалі: обличчя замурзані, неясно виглядають з чорних медальйонів (Панас Мирний, V, 1955, 429); // розм. Який не вдався красою; некрасивий. [Векла:] Що ж то ти: чи обличчям така невдала, чи нетямуща до роботи, чи безприданниця яка, що ні жоден хлопець на тебе й досі не скинув оком? (Марко Кропивницький, II, 1958, 349).
Ілюстрації
|
|
|
|
