Відмінності між версіями «Навірчувати»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | [http:// | + | [http://sum.in.ua/p/5/34/1 Словник української мови: в 11 томах. ] |
== Див. також == | == Див. також == | ||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Детальніше про слово] | [https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Детальніше про слово] | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 04:23, 23 листопада 2018
Навірчувати, -чую, -єш, сов. в. наверті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Насверливать, насверлить дыръ. 2) Наматывать, намотать. Заболіла головонька, заболіла, що велику куделицю навертіла. Нп. О. 1862. VI. 62.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. НАВІРЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВЕРНУТИ, верну, вернеш і НАВЕРТІТИ, рчу, ртиш, док., перех. Обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що-небудь; нагвинчувати. Навірчувати гайку на вісь.
2. НАВІРЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВЕРТІТИ, рчу, ртиш док., перех.
1. Крутячи, виготовляти що-небудь. Навертіти цигарок.
2. Свердлячи, робити заглибини, отвори. — Ми вам ще раз навертимо дірок, а вибух робіть собі самі (Іван Франко, VIII, 1952, 414).
3. НАВІРЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВЕРТІТИ, рчу, ртиш і НАВЕРНУТИ, верну, вернеш, док., перех. Намотувати, накручувати на що-небудь. Він десь роздобув зручного кілка і тепер, навертівши штани й сорочку на голову.., сміливо всівся в розкаряці (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 74).
♦ Навертіти в голові кому — запаморочити, закрутити голову кому-небудь. — Ви так навертіли мені в голові своїми докорами, що я не бачу іншого виходу позбутися вас (Іван Франко, VIII, 1952, 84).
[Словник Бориса Грінченка]
Наві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. наверті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Насверливать, насверлить дыръ. 2) Наматывать, намотать. Заболіла головонька, заболіла, що велику куделицю навертіла. Н. п. О. 1862. VI. 62.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах.
