Відмінності між версіями «Набриднути»
(→Слова синоніми) |
|||
(не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
Боюся тільки, як би не набриднути Ліді за це літо, все ж таки я певне завдаю їй клопоту (Леся Українка, V, 1956, 149); | Боюся тільки, як би не набриднути Ліді за це літо, все ж таки я певне завдаю їй клопоту (Леся Українка, V, 1956, 149); | ||
− | 2. | + | 2. Безособове. Набридло сидіти в душній і тісній похмурій школі у той саме час, як ліс гучав од пташиних співів (Борис Грінченко, I, 1963, 292); |
==Слова синоніми== | ==Слова синоніми== | ||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
|} | |} | ||
− | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Рядок 32: | Рядок 31: | ||
Інфінітив- набри́днути | Інфінітив- набри́днути | ||
− | + | однина | |
+ | |||
+ | множина | ||
Наказовий спосіб | Наказовий спосіб | ||
− | 1 особа | + | |
− | 2 особа набри́дни набри́дніть | + | 1 особа- набри́днімо, набри́днім |
+ | |||
+ | 2 особа- набри́дни, набри́дніть | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
− | 1 особа набри́дну набри́днемо, набри́днем | + | |
− | 2 особа набри́днеш набри́днете | + | 1 особа- набри́дну, набри́днемо, набри́днем |
− | 3 особа набри́дне набри́днуть | + | |
+ | 2 особа- набри́днеш, набри́днете | ||
+ | |||
+ | 3 особа- набри́дне, набри́днуть | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | МИНУЛИЙ ЧАС | ||
− | чол.р. набри́д, набри́днув набри́дли, набри́днули | + | |
− | жін.р. набри́дла, набри́днула | + | чол.р.- набри́д, набри́днув, набри́дли, набри́днули |
− | сер.р. набри́дло, набри́днуло | + | |
+ | жін.р.- набри́дла, набри́днула | ||
+ | |||
+ | сер.р.- набри́дло, набри́днуло | ||
Активний дієприкметник- набри́длий | Активний дієприкметник- набри́длий | ||
Рядок 63: | Рядок 72: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 04:17, 23 листопада 2018
Набриднути. См. Набридати.
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. НАБРИДНУТИ- мин. ч. набрид; док.
Ставати неприємним, нудним через одноманітність, часту повторюваність; надокучати.
Нам набридає стояти на місці (Юрій Яновський, II, 1958, 45);
Боюся тільки, як би не набриднути Ліді за це літо, все ж таки я певне завдаю їй клопоту (Леся Українка, V, 1956, 149);
2. Безособове. Набридло сидіти в душній і тісній похмурій школі у той саме час, як ліс гучав од пташиних співів (Борис Грінченко, I, 1963, 292);
Слова синоніми
НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка, ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ, ПРЕДОКУ́ЧИТИ, ОНАВІСНІ́ТИ, ОСТОГИ́ДНУТИ, ОЧОРТІ́ТИ.
Ілюстрації
Див. також
Інфінітив- набри́днути
однина
множина
Наказовий спосіб
1 особа- набри́днімо, набри́днім
2 особа- набри́дни, набри́дніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа- набри́дну, набри́днемо, набри́днем
2 особа- набри́днеш, набри́днете
3 особа- набри́дне, набри́днуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р.- набри́д, набри́днув, набри́дли, набри́днули
жін.р.- набри́дла, набри́днула
сер.р.- набри́дло, набри́днуло
Активний дієприкметник- набри́длий
Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник- набри́дши, набри́днувши
Джерела та література
1. http://sum.in.ua/s/nabrydaty
2. https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8