Відмінності між версіями «Очеретяний»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
 
(не показано 15 проміжних версій цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
'''Очеретяний''', а, е. Прикм. до очерет. За ворітьми загуло решето, забряжчало і зашелестіло, як очеретяний лист на вітрі (Н.-Лев., II, 1956, 122);
 +
 
 +
// Зробл. із стебел очерету. Вона знайшла сухої соломи, згребла її в купку під очеретяною стінкою і запалила (Гр., І, 1963, 342); За школою хрипко й сумовито заграли якісь очеретяні дудки (Вас., II, 1959, 75);
 +
 
 +
// Укритий очеретом. Це було жалюгідне селище з саманних хатин та очеретяних мазанок (Тулуб, В степу.., 1964, 257).(СЛОВНИК.ua)
 +
 
 +
'''Очеретяний'''
 +
# Співвідноситься за значенням з іменником очерет, пов'язаний з ним.
 +
#Властивий очерету, характерний для нього.
 +
 
 +
#Зроблений з очерету.
 +
 
 +
#Зарослий очеретом.(Тлумачний словник української мови)
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Очеретяний.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:очеретяний дах.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Очеретяний1.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Очерет.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|rn0UI6ZSO18}}
 +
{{#ev:youtube|_jpV5wf5GmA}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
 +
'''Подібне:'''
 +
 +
* тростинний https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9
 +
 +
* очерет http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82
 +
 +
'''Цікаві факти'''
 +
 +
Здавна з очерету робили необхідну частину кларнетів і флейт — вібруючий «язик», так званий пищик. Перший ботанік Феофраст у своїй книзі «Дослідження про рослини» докладно описав, як вирізати з очерету пищик — «язик» для сопілки та флейти.
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
Академічний тлумачний словник української мови.2014
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
 +
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет Дизайну]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет Дизайну]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 23:57, 22 листопада 2018

Очере́тяний, -а, -е. Камышевый. Котл. Ен. V. 8. Очеретяний басок. См. Басок.

Сучасні словники

Очеретяний, а, е. Прикм. до очерет. За ворітьми загуло решето, забряжчало і зашелестіло, як очеретяний лист на вітрі (Н.-Лев., II, 1956, 122);

// Зробл. із стебел очерету. Вона знайшла сухої соломи, згребла її в купку під очеретяною стінкою і запалила (Гр., І, 1963, 342); За школою хрипко й сумовито заграли якісь очеретяні дудки (Вас., II, 1959, 75);

// Укритий очеретом. Це було жалюгідне селище з саманних хатин та очеретяних мазанок (Тулуб, В степу.., 1964, 257).(СЛОВНИК.ua)

Очеретяний

  1. Співвідноситься за значенням з іменником очерет, пов'язаний з ним.
  2. Властивий очерету, характерний для нього.
  1. Зроблений з очерету.
  1. Зарослий очеретом.(Тлумачний словник української мови)

Ілюстрації

Очеретяний.jpg Очеретяний дах.JPG Очеретяний1.jpg Очерет.jpg

Медіа

Див. також

Подібне:

Цікаві факти

Здавна з очерету робили необхідну частину кларнетів і флейт — вібруючий «язик», так званий пищик. Перший ботанік Феофраст у своїй книзі «Дослідження про рослини» докладно описав, як вирізати з очерету пищик — «язик» для сопілки та флейти.

Джерела та література

Академічний тлумачний словник української мови.2014

Зовнішні посилання

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9