Відмінності між версіями «Зомлілий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Зомлілий, -а, -е. '''Обомлѣвшій. Шевч. 148. ''Її зомліла душа. ''Мир. Пов. І. 158. Категорія:Зо)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Зомлілий, -а, -е. '''Обомлѣвшій. Шевч. 148. ''Її зомліла душа. ''Мир. Пов. І. 158.  
+
'''Зомлілий, -а, -е. '''Обомлѣвшій. Шевч. 148. ''Її зомліла душа. ''Мир. Пов. І. 158. рідко ЗІМЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зомліти, зімліти;
 +
1. Втрачати свідомість; непритомніти. Катря стоїть коло стіни, сама, як стіна, біла, — бачу — зомліває (Марко Вовчок, I, 1955, 224)
 +
2.Втрачати на деякий час здатність рухатися від сильного переживання, перевтоми, болю і т. ін.; завмирати, ціменіти. Чує [дівчина]: в аїрі з-за броду Щось плеснуло темну воду, — З жаху дівчина зомліла (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 381);
 
[[Категорія:Зо]]
 
[[Категорія:Зо]]

Версія за 21:21, 22 листопада 2018

Зомлілий, -а, -е. Обомлѣвшій. Шевч. 148. Її зомліла душа. Мир. Пов. І. 158. рідко ЗІМЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зомліти, зімліти; 1. Втрачати свідомість; непритомніти. Катря стоїть коло стіни, сама, як стіна, біла, — бачу — зомліває (Марко Вовчок, I, 1955, 224) 2.Втрачати на деякий час здатність рухатися від сильного переживання, перевтоми, болю і т. ін.; завмирати, ціменіти. Чує [дівчина]: в аїрі з-за броду Щось плеснуло темну воду, — З жаху дівчина зомліла (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 381);