Відмінності між версіями «Щастити»
(→Сучасні словники) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shastyty221118.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 20:09, 22 листопада 2018
Щастити, -тить, гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: Щасти́, Боже! Хай Бог щастить. Ном. № 11368. Инші зорі щастять у його на врожай, инші на скот, а Віз чумацька щаслива зоря. К. ЧР. 148. У всьому йому щастило. Щасти вам, Боже, на всяке добро! Левиц. Пов. 405. Але ж не все так їй щастило його дурити. Г. Барв. 519.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЩАСТИТИ, тить, недок., кому.
1. безос. Ітися на щастя, на успіх кому-небудь; удаватися, везти. Килина на поле чухрає колосків збирати. Їй на те щастило: не проходило того дня, щоб вона з півклунка пшеничних колосків додому не приносила (Панас Мирний, IV, 1955, 250); На літературному полі мені щастило (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 234); — Щастить тобі, як утопленику, — засміявся він. — Орися кличе (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 123); Данило озирнувся. Ольги не видко. Мабуть, пішла кудись. Не щастить йому... (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 193); Її з інфін. Удаватися що-небудь зробити. Угодовці приходили до народу з облудними словами співчуття, захисту народних інтересів — і їм часто щастило збити народ з пантелику (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 239); Одного разу син бачив його у полі, коли жита колосилися. Не кожному щастило бачити старого таким: він ішов борозною, приглядаючись до колосків, гладив їх, мов легінь кучері нареченої (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 13).
2. заст., розм. Робити щасливим когось, давати кому-небудь щастя. Як згадали, так зробили, Щастила їм доля, І розбили вражу силу, Як пух серед поля (Іван Франко, XI, 1952, 266); Стали виходити місяць та зірка на небо ночами, стали щастити закоханим (Степан Васильченко, II, 1959, 393). ♦ Щасти тобі (вам і т. ін.) [доле, заст. боже]; Хай (нехай) тобі (вам і т. ін.) щастить [заст. бог, господь] — побажання щастя, успіху кому-небудь у житті, праці (перев. при прощанні). — Щасти тобі, сину, на твоїй путі! (Андрій Головко, II, 1957, 426); Щасти вам, товаришу командир (Олесь Гончар, III, 1959, 44); [Гусак:] Візьміть на увагу, Макаре Митрофановичу. Хвилина дуже відповідальна. Ну, щасти вам доле (Іван Микитенко, I, 1957, 40); — Бувайте здорові! — Щасти боже! (Марко Вовчок, I, 1955, 218); — Щасти тобі боже, Жайсак. Бажаю тобі, щоб Кульжан дійсно стала твоєю дружиною, — сказав Шевченко і міцно обняв юнака (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 242); — Щасти вам боже на все добре, на ввесь ваш вік, на ввесь рід, на ваших дітей, на ваших унуків і правнуків (Нечуй-Левицький, III, 1956, 56); Прийми цей голос з України, Братня Польще! Хай тобі щастить Будувати, сіяти, творить (Максим Рильський, III, 1961, 272).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 573.
Ілюстрації
|
