Відмінності між версіями «Воскресати»
(Створена сторінка: '''Воскреса́ти, -са́ю, -єш, '''сов. в. '''воскреснути, -ну, -неш, '''''гл. ''Воскресать, воскреснуть. '...) |
|||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Воскреса́ти, -са́ю, -єш, '''сов. в. '''воскреснути, -ну, -неш, '''''гл. ''Воскресать, воскреснуть. ''Христос воскрес. ''Ном. № 289. | '''Воскреса́ти, -са́ю, -єш, '''сов. в. '''воскреснути, -ну, -неш, '''''гл. ''Воскресать, воскреснуть. ''Христос воскрес. ''Ном. № 289. | ||
[[Категорія:Во]] | [[Категорія:Во]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ВОСКРЕСАТИ, аю, аєш, недок., ВОСКРЕСНУТИ, ну, неш, док. | ||
+ | |||
+ | 1. Ставати знову живим, повертатися до життя після смерті; оживати. [Руфін:] Ні, вір мені, боги не воскресають (Леся Українка, II, 1951, 418); — У наш вік буває, що й мертві воскресають (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 48); То ж по Росі і по Сулі половці городи поділили: Вже не воскреснути Ігоревій дружині! (Панас Мирний, V, 1955, 272); Духовенство твердить, що великдень був встановлений першими християнами на честь Ісуса Христа, який ніби-то народився, жив, страждав, помер і воскрес на початку І століття н. е. (Наука і життя, 3, 1958, 35); | ||
+ | // перен. Відроджуватися, відновлюватися. Воскресни, мамо [Україно]! І вернися В світлицю-хату (Тарас Шевченко, II, 1953, 327); І мій народ немов воскрес — Устав, аж брязнули кайдани! (Павло Усенко, Листя.., 1956, 120); — Поки живе ще зненависть, — мудро промовила вона [Роксолана], — може воскреснути й любов (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 446); | ||
+ | // Видужувати. — Ну, як, Петре, справи? — звернувся до нього Федька. — Щось ти і не вмираєш, і не воскресаєш... (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 71); | ||
+ | // Проростати, розпускатися (про рослини). Чи наше око, що вбачає, як цвіт природи воскресає, Пригадує зів'ялий цвіт..? (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 166); В найдрібнішому і щуплому зерні В се ж є закладена жива велика сила: І з-під снігів воно воскресне навесні! (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 317). | ||
+ | |||
+ | 2. перен. Внутрішньо обновлятися, ставати знову життєздатним, працездатним і т. ін.; оновлюватися. Лиш в праці рук і ума воскресають люди (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 172); Я сам несу її [надію] в собі І оживаю, й воскресаю, Як сіра грудка серед маю, В жорстокій лютій боротьбі (Андрій Малишко, II, 1956, 136); Іван Ілліч, директор МТС, Неголений, натомлений, спітнілий, Враз помолодшав, ну, сказать, воскрес (Максим Рильський, II, 1956, 191); * У порівняннях. Третього дня прийшов Казанцев з товаришами. Олеся заговорила, неначе воскресла (Нечуй-Левицький, III, 1956, 153). | ||
+ | |||
+ | 3. перен. Відновлюватися в пам'яті; пригадуватися (про що-небудь забуте, давноминуле). У кожного воскресали в пам'яті минулі дні буйного повстанського життя (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 103); У моїй голові воскресли спомини.. переполоху, що загнав мене разом з іншими в ліс (Іван Франко, IV, 1950, 266). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | [[Файл:Воскресати.jpg]] | ||
+ | [[Файл:Воскресати2.jpg]] | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 10:54, 22 листопада 2018
Воскреса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. воскреснути, -ну, -неш, гл. Воскресать, воскреснуть. Христос воскрес. Ном. № 289.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ВОСКРЕСАТИ, аю, аєш, недок., ВОСКРЕСНУТИ, ну, неш, док.
1. Ставати знову живим, повертатися до життя після смерті; оживати. [Руфін:] Ні, вір мені, боги не воскресають (Леся Українка, II, 1951, 418); — У наш вік буває, що й мертві воскресають (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 48); То ж по Росі і по Сулі половці городи поділили: Вже не воскреснути Ігоревій дружині! (Панас Мирний, V, 1955, 272); Духовенство твердить, що великдень був встановлений першими християнами на честь Ісуса Христа, який ніби-то народився, жив, страждав, помер і воскрес на початку І століття н. е. (Наука і життя, 3, 1958, 35); // перен. Відроджуватися, відновлюватися. Воскресни, мамо [Україно]! І вернися В світлицю-хату (Тарас Шевченко, II, 1953, 327); І мій народ немов воскрес — Устав, аж брязнули кайдани! (Павло Усенко, Листя.., 1956, 120); — Поки живе ще зненависть, — мудро промовила вона [Роксолана], — може воскреснути й любов (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 446); // Видужувати. — Ну, як, Петре, справи? — звернувся до нього Федька. — Щось ти і не вмираєш, і не воскресаєш... (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 71); // Проростати, розпускатися (про рослини). Чи наше око, що вбачає, як цвіт природи воскресає, Пригадує зів'ялий цвіт..? (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 166); В найдрібнішому і щуплому зерні В се ж є закладена жива велика сила: І з-під снігів воно воскресне навесні! (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 317).
2. перен. Внутрішньо обновлятися, ставати знову життєздатним, працездатним і т. ін.; оновлюватися. Лиш в праці рук і ума воскресають люди (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 172); Я сам несу її [надію] в собі І оживаю, й воскресаю, Як сіра грудка серед маю, В жорстокій лютій боротьбі (Андрій Малишко, II, 1956, 136); Іван Ілліч, директор МТС, Неголений, натомлений, спітнілий, Враз помолодшав, ну, сказать, воскрес (Максим Рильський, II, 1956, 191); * У порівняннях. Третього дня прийшов Казанцев з товаришами. Олеся заговорила, неначе воскресла (Нечуй-Левицький, III, 1956, 153).
3. перен. Відновлюватися в пам'яті; пригадуватися (про що-небудь забуте, давноминуле). У кожного воскресали в пам'яті минулі дні буйного повстанського життя (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 103); У моїй голові воскресли спомини.. переполоху, що загнав мене разом з іншими в ліс (Іван Франко, IV, 1950, 266).