Відмінності між версіями «Лучина»
(Створена сторінка: '''Лучина, -ни, '''''ж. ''Лучина. ''Єсть у мене в кешені лучина, засвітимо чорними очима. ''Нп. ''Я х...) |
|||
| (не показані 9 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Лучина, -ни, '''''ж. ''Лучина. ''Єсть у мене в кешені лучина, засвітимо чорними очима. ''Нп. ''Я ходила, молода, в темний ліс по лучину. ''Чуб. V. 1171. Ум. '''Лучи́нна. '''''За лучинку найде причинку. ''Ном. № 2795. | '''Лучина, -ни, '''''ж. ''Лучина. ''Єсть у мене в кешені лучина, засвітимо чорними очима. ''Нп. ''Я ходила, молода, в темний ліс по лучину. ''Чуб. V. 1171. Ум. '''Лучи́нна. '''''За лучинку найде причинку. ''Ном. № 2795. | ||
[[Категорія:Лу]] | [[Категорія:Лу]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ЛУЧИНА, и, жін. Довга тонка тріска. Чужая робота — то ж моя сухота; Дрова да лучина, невірна дружина (Павло Чубинський, V, 1874, 927); Під припічком знаходить [Мар'ян] дрова і лучину: їх перед самим від'їздом по-господарськи приготувала Фросина для нової хазяйки (Михайло Стельмах, I, 1962, 178); | ||
| + | // Така тріска як джерело світла. Світили в хаті не смальцем або олією, а якимись тонкими лучинами... (Панас Мирний, I, 1949, 220); На Поволжі основним джерелом світла була лучина (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 96); * Образно. Вона [пісня] огнистая лучина, Що жару в серця долива (Іван Франко, XIII, 1954, 92). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |||
| + | |[[Файл:Luchina-0000073382-preview.jpg | 140px]] | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Skipka21102018.JPG | 140px]] | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Maxresdefault.jpg | 140px]] | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Goryaschaya-luchina-0000068984-preview.jpg | 140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | [https://www.youtube.com/watch?v=YGeDibf2VfQ Лучина] | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/Сірник Сірник] | ||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/Вогонь Вогонь] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/luchyna Лучина] | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 02:31, 22 листопада 2018
Лучина, -ни, ж. Лучина. Єсть у мене в кешені лучина, засвітимо чорними очима. Нп. Я ходила, молода, в темний ліс по лучину. Чуб. V. 1171. Ум. Лучи́нна. За лучинку найде причинку. Ном. № 2795.
Зміст
Сучасні словники
ЛУЧИНА, и, жін. Довга тонка тріска. Чужая робота — то ж моя сухота; Дрова да лучина, невірна дружина (Павло Чубинський, V, 1874, 927); Під припічком знаходить [Мар'ян] дрова і лучину: їх перед самим від'їздом по-господарськи приготувала Фросина для нової хазяйки (Михайло Стельмах, I, 1962, 178); // Така тріска як джерело світла. Світили в хаті не смальцем або олією, а якимись тонкими лучинами... (Панас Мирний, I, 1949, 220); На Поволжі основним джерелом світла була лучина (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 96); * Образно. Вона [пісня] огнистая лучина, Що жару в серця долива (Іван Франко, XIII, 1954, 92).
Ілюстрації
|
|
|
|
