Відмінності між версіями «Лопуцьок»
(Створена сторінка: '''Лопуцьок, -цька, '''''м. ''Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Сим. 135. ''Х...) |
|||
| (не показані 12 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Лопуцьок, -цька, '''''м. ''Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Сим. 135. ''Хиба моя душа з лопуцька, не хоче того, чого й людська. ''Ном. № 1588. | '''Лопуцьок, -цька, '''''м. ''Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Сим. 135. ''Хиба моя душа з лопуцька, не хоче того, чого й людська. ''Ном. № 1588. | ||
[[Категорія:Ло]] | [[Категорія:Ло]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 548. | ||
| + | ЛОПУ́ЦЬОК, цька, чол., розм. Молода, соковита стеблина деяких рослин, звичайно їстівна. А сирота її в селі.. Лопуцьки їсть, ставочки гатить (Тарас Шевченко, II, 1953, 13); — Миколо, глянь, скільки смовді! Це була рослина з товстим, налитим соком солодким лопуцьком (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 274). | ||
| + | ♦ Душа не з лопуцька у кого — хто-небудь не байдужий до чогось. — І я ласий до солодкого, — жартує [Володько], — сказано: кожна душа не з лопуцька, того ж хоче, що й людська (Марко Вовчок, VI, 1956, 285); Люблю я таких людей завзятих, щоб душа в них була не з лопуцька, щоб оглядали життя з високої конструкції (Юрій Яновський, I, 1954, 316) | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:251_Heracleum_sibiricum.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Borschvnik-sibrskiy-opis-roslini-vlastivost_531.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:DSC_6838.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|v=yfW-zAhR3zE&t=82s}} | ||
| + | {{#ev:youtube|v=8O201ajjnBw&t=32s}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 548. | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=yfW-zAhR3zE&t=63s | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=sz4RGCOAigA&t=105s | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=Zt8lMmwR7ck | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 02:23, 22 листопада 2018
Лопуцьок, -цька, м. Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Сим. 135. Хиба моя душа з лопуцька, не хоче того, чого й людська. Ном. № 1588.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 548. ЛОПУ́ЦЬОК, цька, чол., розм. Молода, соковита стеблина деяких рослин, звичайно їстівна. А сирота її в селі.. Лопуцьки їсть, ставочки гатить (Тарас Шевченко, II, 1953, 13); — Миколо, глянь, скільки смовді! Це була рослина з товстим, налитим соком солодким лопуцьком (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 274). ♦ Душа не з лопуцька у кого — хто-небудь не байдужий до чогось. — І я ласий до солодкого, — жартує [Володько], — сказано: кожна душа не з лопуцька, того ж хоче, що й людська (Марко Вовчок, VI, 1956, 285); Люблю я таких людей завзятих, щоб душа в них була не з лопуцька, щоб оглядали життя з високої конструкції (Юрій Яновський, I, 1954, 316)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 548.
Джерела та література
https://www.youtube.com/watch?v=yfW-zAhR3zE&t=63s https://www.youtube.com/watch?v=sz4RGCOAigA&t=105s https://www.youtube.com/watch?v=Zt8lMmwR7ck
