Відмінності між версіями «Кволіти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Кволіти, -лію, -єш, '''''гл. ''Хворать, хирѣть, болѣть. ''Буде спати не плакати, буде рости не б...)
 
(Ілюстрації)
 
(не показані 5 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Кволіти, -лію, -єш, '''''гл. ''Хворать, хирѣть, болѣть. ''Буде спати не плакати, буде рости не боліти, на серденько не кволіти. ''Нп.
 
'''Кволіти, -лію, -єш, '''''гл. ''Хворать, хирѣть, болѣть. ''Буде спати не плакати, буде рости не боліти, на серденько не кволіти. ''Нп.
 
[[Категорія:Кв]]
 
[[Категорія:Кв]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
1. Ставати кволим, слабим. Добре відомо, що чим більше ізолюється людина від сонця, тим і більше кволіє вона (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 391);  * Образно. Дзвони й мелодії великого посту виснажуються, кволіють і ледве рухають крильцями звуків (Юрій Яновський, I, 1958, 187).
 +
 +
2. Те саме, що нездужати; хворіти, слабувати. Солоха. довго-довго кволіла, боліла, та таки вичуняла (Панас Мирний, I, 1954, 53); Буде спати — не плакати, буде рости — не боліти, на серденько не кволіти (Словник Грінченка).
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
3. Астеническое состояние, астенический синдром, астеническая реакция, нервно-психическая слабость, синдром хронической усталости — болезненное состояние, проявляющееся повышенной утомляемостью. У больных также наблюдаются раздражительная слабость, выражающаяся повышенной возбудимостью и быстро наступающей вслед за ней истощаемостью, аффективная лабильность с преобладанием пониженного настроения с чертами капризности и неудовольствия, а также слезливостью.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| https://ourmind.ru/wp-content/uploads/2016/11/boleyu_Kult_08_01_AN.jpg
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| http://rus.lang-study.com/wp-content/uploads/to-be-sick.jpg
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
 +
Том 2, ст. 377.
 +
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 547.
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 23:20, 21 листопада 2018

Кволіти, -лію, -єш, гл. Хворать, хирѣть, болѣть. Буде спати не плакати, буде рости не боліти, на серденько не кволіти. Нп.

Сучасні словники

1. Ставати кволим, слабим. Добре відомо, що чим більше ізолюється людина від сонця, тим і більше кволіє вона (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 391); * Образно. Дзвони й мелодії великого посту виснажуються, кволіють і ледве рухають крильцями звуків (Юрій Яновський, I, 1958, 187).

2. Те саме, що нездужати; хворіти, слабувати. Солоха. довго-довго кволіла, боліла, та таки вичуняла (Панас Мирний, I, 1954, 53); Буде спати — не плакати, буде рости — не боліти, на серденько не кволіти (Словник Грінченка). Тлумачення слова у сучасних словниках

3. Астеническое состояние, астенический синдром, астеническая реакция, нервно-психическая слабость, синдром хронической усталости — болезненное состояние, проявляющееся повышенной утомляемостью. У больных также наблюдаются раздражительная слабость, выражающаяся повышенной возбудимостью и быстро наступающей вслед за ней истощаемостью, аффективная лабильность с преобладанием пониженного настроения с чертами капризности и неудовольствия, а также слезливостью.

Ілюстрації

boleyu_Kult_08_01_AN.jpg to-be-sick.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 377.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 547.

Зовнішні посилання