Відмінності між версіями «Кволіти»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | 1. Ставати кволим, слабим. Добре відомо, що чим більше ізолюється людина від сонця, тим і більше кволіє вона (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 391); * Образно. Дзвони й мелодії великого посту виснажуються, кволіють і ледве рухають крильцями звуків (Юрій Яновський, I, 1958, 187). | ||
| + | |||
| + | 2. Те саме, що нездужати; хворіти, слабувати. Солоха. довго-довго кволіла, боліла, та таки вичуняла (Панас Мирний, I, 1954, 53); Буде спати — не плакати, буде рости — не боліти, на серденько не кволіти (Словник Грінченка). | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | 3. Астеническое состояние, астенический синдром, астеническая реакция, нервно-психическая слабость, синдром хронической усталости — болезненное состояние, проявляющееся повышенной утомляемостью. У больных также наблюдаются раздражительная слабость, выражающаяся повышенной возбудимостью и быстро наступающей вслед за ней истощаемостью, аффективная лабильность с преобладанием пониженного настроения с чертами капризности и неудовольствия, а также слезливостью. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| https://ourmind.ru/wp-content/uploads/2016/11/boleyu_Kult_08_01_AN.jpg |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| http://rus.lang-study.com/wp-content/uploads/to-be-sick.jpg | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | + | |
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| Рядок 19: | Рядок 23: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
| + | Том 2, ст. 377. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 547. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 22:20, 21 листопада 2018
Кволіти, -лію, -єш, гл. Хворать, хирѣть, болѣть. Буде спати не плакати, буде рости не боліти, на серденько не кволіти. Нп.
Зміст
Сучасні словники
1. Ставати кволим, слабим. Добре відомо, що чим більше ізолюється людина від сонця, тим і більше кволіє вона (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 391); * Образно. Дзвони й мелодії великого посту виснажуються, кволіють і ледве рухають крильцями звуків (Юрій Яновський, I, 1958, 187).
2. Те саме, що нездужати; хворіти, слабувати. Солоха. довго-довго кволіла, боліла, та таки вичуняла (Панас Мирний, I, 1954, 53); Буде спати — не плакати, буде рости — не боліти, на серденько не кволіти (Словник Грінченка). Тлумачення слова у сучасних словниках
3. Астеническое состояние, астенический синдром, астеническая реакция, нервно-психическая слабость, синдром хронической усталости — болезненное состояние, проявляющееся повышенной утомляемостью. У больных также наблюдаются раздражительная слабость, выражающаяся повышенной возбудимостью и быстро наступающей вслед за ней истощаемостью, аффективная лабильность с преобладанием пониженного настроения с чертами капризности и неудовольствия, а также слезливостью.
Ілюстрації
|
|
МедіаДив. такожДжерела та літератураСловарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 377. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 547. Зовнішні посилання |
