Відмінності між версіями «Скіра»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
<big>'''Тлумачення слова у сучасних словниках'''</big> | <big>'''Тлумачення слова у сучасних словниках'''</big> | ||
| − | '''Скіри''' ''(Skiren, Sciri, Scirians, лат. Skirii)'' — східногерманське плем'я з готської мовної групи племен, раніше вважалося також кельтським плем'ям | + | '''Скіри''' ''(Skiren, Sciri, Scirians, лат. Skirii)'' — східногерманське плем'я з готської мовної групи племен, раніше вважалося також кельтським плем'ям, яке жило спочатку біля Балтійського моря і по Віслі на північ від Карпат. Деякі дослідники відносять скірів до слов'янських племен. |
У ІІІ ст. до н. е. з'єднавшись з ругами і герулами, під натиском інших племен, попрямували до Чорного моря. 230 р. до н. е. вони, разом бастарнами осаджували Ольвію. Після мирного договору з Римською імперією жили разом з бастарнами на північному сході від Чорного моря. За часів скіфського царя Скілура племена причорномор'я захопили в Західному Криму Керкінітіду, Калос-Лімен («Прекрасну гавань») та інші володіння Херсонесу, підкорили Ольвію, в якій карбували монету з ім'ям Скілура. | У ІІІ ст. до н. е. з'єднавшись з ругами і герулами, під натиском інших племен, попрямували до Чорного моря. 230 р. до н. е. вони, разом бастарнами осаджували Ольвію. Після мирного договору з Римською імперією жили разом з бастарнами на північному сході від Чорного моря. За часів скіфського царя Скілура племена причорномор'я захопили в Західному Криму Керкінітіду, Калос-Лімен («Прекрасну гавань») та інші володіння Херсонесу, підкорили Ольвію, в якій карбували монету з ім'ям Скілура. | ||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
Протягом наступних шести століть історичні посилання на скірів мають спорадичний характер, але достатній, щоб впевнитись у безперервності їхнього існування. У 4 столітті нашої ери, деякі з племен скірів жили в Карпатах, де вони зазнали поразки від гунів. У V ст. всі племена скірів стали васалами гунів. | Протягом наступних шести століть історичні посилання на скірів мають спорадичний характер, але достатній, щоб впевнитись у безперервності їхнього існування. У 4 столітті нашої ери, деякі з племен скірів жили в Карпатах, де вони зазнали поразки від гунів. У V ст. всі племена скірів стали васалами гунів. | ||
| − | 404–405 роках під проводом гунського князя Улдіна, скіри поступають на службу до «Magister militum» Західної Римської імперії. У часи розквіту імперії гунів під керівництвом Аттіли, скіри стають потужною піхотою для його війська. | + | 404–405 роках під проводом гунського князя Улдіна, скіри поступають на службу до ''«Magister militum»'' Західної Римської імперії. У часи розквіту імперії гунів під керівництвом Аттіли, скіри стають потужною піхотою для його війська. |
Після розпаду імперії гунів, частина скірів приєдналась до ост- або вест- готів, а інші стали служити Римській імперії. | Після розпаду імперії гунів, частина скірів приєдналась до ост- або вест- готів, а інші стали служити Римській імперії. | ||
Версія за 21:17, 21 листопада 2018
Скіра, -ри, ж. Кожа. Шух. І. 122. (Швець) буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. Гол. IV. 185. Ум. Скірка. Скіра, -ри. Східногерманське плем'я з готської мовної групи племен, раніше вважалося також кельтським плем'ям, яке жило спочатку біля Балтійського моря і по Віслі на північ від Карпат.(Вікіпедія)
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Скіри (Skiren, Sciri, Scirians, лат. Skirii) — східногерманське плем'я з готської мовної групи племен, раніше вважалося також кельтським плем'ям, яке жило спочатку біля Балтійського моря і по Віслі на північ від Карпат. Деякі дослідники відносять скірів до слов'янських племен.
У ІІІ ст. до н. е. з'єднавшись з ругами і герулами, під натиском інших племен, попрямували до Чорного моря. 230 р. до н. е. вони, разом бастарнами осаджували Ольвію. Після мирного договору з Римською імперією жили разом з бастарнами на північному сході від Чорного моря. За часів скіфського царя Скілура племена причорномор'я захопили в Західному Криму Керкінітіду, Калос-Лімен («Прекрасну гавань») та інші володіння Херсонесу, підкорили Ольвію, в якій карбували монету з ім'ям Скілура.
Протягом наступних шести століть історичні посилання на скірів мають спорадичний характер, але достатній, щоб впевнитись у безперервності їхнього існування. У 4 столітті нашої ери, деякі з племен скірів жили в Карпатах, де вони зазнали поразки від гунів. У V ст. всі племена скірів стали васалами гунів.
404–405 роках під проводом гунського князя Улдіна, скіри поступають на службу до «Magister militum» Західної Римської імперії. У часи розквіту імперії гунів під керівництвом Аттіли, скіри стають потужною піхотою для його війська.
Після розпаду імперії гунів, частина скірів приєдналась до ост- або вест- готів, а інші стали служити Римській імперії.
Близько 454 року вони з'явилися на Середньому Дунаї і в нинішній Моравії. Як самостійне плем'я, скіри абсолютно загинули в боротьбі з остготами в 457–471 роках. Сліди їх загубилися між ругами і свевами або серед римських найманців та вояків римського імператора Одоакра.
Ілюстрації
|
|
|
|
