Відмінності між версіями «Хазяй»
(Створена сторінка: '''Хазяй, -зяя, '''''м. ''= '''Хазяїн. '''''Хазяй на всю губу. ''Ном. № 10101. ''Питається сам хазяй. ''Руда...) |
|||
(не показані 8 проміжних версій 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хазяй, -зяя, '''''м. ''= '''Хазяїн. '''''Хазяй на всю губу. ''Ном. № 10101. ''Питається сам хазяй. ''Рудан. І. 80. | '''Хазяй, -зяя, '''''м. ''= '''Хазяїн. '''''Хазяй на всю губу. ''Ном. № 10101. ''Питається сам хазяй. ''Рудан. І. 80. | ||
[[Категорія:Ха]] | [[Категорія:Ха]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | Хазяй синонім до слова Хазяїн. | ||
+ | 1. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння; Господар у другому значенні. | ||
+ | / Приватний наймач робочої сили. С | ||
+ | // Підприємець, капіталіст. | ||
+ | // Селянин-власник, який має землю і необхідні знаряддя праці; селянин-хлібороб. | ||
+ | 2. Той, хто займається господарством, веде господарство; господар (у 1 знач.). | ||
+ | 3. Господар дому, глава сім'ї (стосовно гостей, відвідувачів тощо). | ||
+ | 4. кого, чого, який і без додатка. Той, хто має владу над ким-, чим-небудь, розпоряджається кимсь, чимсь; володар. | ||
+ | // Той, хто оселився, розмістився десь (про тварину). | ||
+ | // Керівник підприємства, колективу. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10042801.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13133552035610706191345590.jpeg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Госп.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Proekt-gospodar---kompleksnij-pidxid-do-vedennya-agrobiznesu-8266.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Хто хазяїн цього виноградника? — питає вдруге Тихович. — Замфір Перон (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 210); — Хазяї фірми, пани акціонери, повтікали геть, аби доживати віку десь по закордонних віллах (Олесь Гончар, III, 1959, 425); В поодиноких крамницях позіхають від нудоти й лупають очима на невідомого перехожого прикажчики або сам хазяїн-купець (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 51); * Образно. Тінь Жукова, як і хазяїн її, лежить серед хати на рядні — труситься, мов од холоду (Панас Мирний, I, 1954, 339); * У порівняннях. Ведмідь наче хазяїн посува, оглядає, де кращий вулій, солодший мед (Марко Вовчок, I, 1955, 383); | ||
+ | Соломії сьогодні щастило. В булгарина [болгарина] не робили, бо було якесь місцеве свято, і вона пішла в горниці до хазяїна прохати за Остапа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377); Хазяїн Тарасів, маляр Ширяєв, посилав його красити на будинках покрівлю, стелі, підлоги та інше що (Панас Мирний, V, 1955, 310); | ||
+ | к, який має землю і необхідні знаряддя праці; селянин-хлібороб. Хазяїн сіяв овесець; Була у його нивка невелика (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 29); До нитки звівся мій козак, Усе на панщині проклятій, А був хазяїн... (Тарас Шевченко, II, 1953, 105); Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб (Марко Вовчок, I, 1955, 181); — Пора й синові хазяїном стати... Час йому пошукати дружини, своє кубло звисти [звити] (Панас Мирний, I, 1949, 185); — Ти знаєш, за що я тебе вбиваю?.. — Бо мій рід — хазяї, а ти — гнида. — Ні, Карпе, — відставив ногу Чугай і посміхнувся. — Бо ти світ чорниш, а я хочу, щоб на ньомц було світло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 389). | ||
+ | Без хазяїна й двір плаче (Номис, 1864, № 10097); Грицько невсипущий хазяїн. Він чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі (Панас Мирний, I, 1949, 364); | ||
+ | Він, до тії прийшовши хати, Хазяїна став викликати, Прищурившися під вікном (Іван Котляревський, I, 1952, 115); Тепер вже ціла родина — Софія Петрівна, Антоша і Ліда — покидали свої місця і встали за плечима хазяїна дому (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 390); В хаті він єдиний мужчина, і його обов'язок дбати про добробут сім'ї. Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану, як хазяїн двора (Олесь Гончар, I, 1959, 6); | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 16:58, 21 листопада 2018
Хазяй, -зяя, м. = Хазяїн. Хазяй на всю губу. Ном. № 10101. Питається сам хазяй. Рудан. І. 80.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Хазяй синонім до слова Хазяїн. 1. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння; Господар у другому значенні. / Приватний наймач робочої сили. С // Підприємець, капіталіст. // Селянин-власник, який має землю і необхідні знаряддя праці; селянин-хлібороб. 2. Той, хто займається господарством, веде господарство; господар (у 1 знач.). 3. Господар дому, глава сім'ї (стосовно гостей, відвідувачів тощо). 4. кого, чого, який і без додатка. Той, хто має владу над ким-, чим-небудь, розпоряджається кимсь, чимсь; володар. // Той, хто оселився, розмістився десь (про тварину). // Керівник підприємства, колективу.
Ілюстрації
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Медіа
Див. також
Джерела та література
Хто хазяїн цього виноградника? — питає вдруге Тихович. — Замфір Перон (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 210); — Хазяї фірми, пани акціонери, повтікали геть, аби доживати віку десь по закордонних віллах (Олесь Гончар, III, 1959, 425); В поодиноких крамницях позіхають від нудоти й лупають очима на невідомого перехожого прикажчики або сам хазяїн-купець (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 51); * Образно. Тінь Жукова, як і хазяїн її, лежить серед хати на рядні — труситься, мов од холоду (Панас Мирний, I, 1954, 339); * У порівняннях. Ведмідь наче хазяїн посува, оглядає, де кращий вулій, солодший мед (Марко Вовчок, I, 1955, 383);
Соломії сьогодні щастило. В булгарина [болгарина] не робили, бо було якесь місцеве свято, і вона пішла в горниці до хазяїна прохати за Остапа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377); Хазяїн Тарасів, маляр Ширяєв, посилав його красити на будинках покрівлю, стелі, підлоги та інше що (Панас Мирний, V, 1955, 310);
к, який має землю і необхідні знаряддя праці; селянин-хлібороб. Хазяїн сіяв овесець; Була у його нивка невелика (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 29); До нитки звівся мій козак, Усе на панщині проклятій, А був хазяїн... (Тарас Шевченко, II, 1953, 105); Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб (Марко Вовчок, I, 1955, 181); — Пора й синові хазяїном стати... Час йому пошукати дружини, своє кубло звисти [звити] (Панас Мирний, I, 1949, 185); — Ти знаєш, за що я тебе вбиваю?.. — Бо мій рід — хазяї, а ти — гнида. — Ні, Карпе, — відставив ногу Чугай і посміхнувся. — Бо ти світ чорниш, а я хочу, щоб на ньомц було світло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 389).
Без хазяїна й двір плаче (Номис, 1864, № 10097); Грицько невсипущий хазяїн. Він чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі (Панас Мирний, I, 1949, 364);
Він, до тії прийшовши хати, Хазяїна став викликати, Прищурившися під вікном (Іван Котляревський, I, 1952, 115); Тепер вже ціла родина — Софія Петрівна, Антоша і Ліда — покидали свої місця і встали за плечима хазяїна дому (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 390); В хаті він єдиний мужчина, і його обов'язок дбати про добробут сім'ї. Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану, як хазяїн двора (Олесь Гончар, I, 1959, 6);