Відмінності між версіями «Жовнір»
Ася (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
|||
| (не показані 14 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Жовнір, -ра, '''''м. ''Солдатъ. ''Про їдного жовніра війна буде. ''Ном. № 833. ''Пішов милий в жовніри, я я іду в черниченьки. ''Чуб. V. 54. Ум. '''Жовнірик, жовніронько, жовнірочок. ''' | '''Жовнір, -ра, '''''м. ''Солдатъ. ''Про їдного жовніра війна буде. ''Ном. № 833. ''Пішов милий в жовніри, я я іду в черниченьки. ''Чуб. V. 54. Ум. '''Жовнірик, жовніронько, жовнірочок. ''' | ||
[[Категорія:Жо]] | [[Категорія:Жо]] | ||
| + | |||
Жовнір походить від українського прозивного «Жівнір» - «солдат» (спочатку - «солдат польської армії»). | Жовнір походить від українського прозивного «Жівнір» - «солдат» (спочатку - «солдат польської армії»). | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
"Іде жовнір з України.Та й керує до дівчини."А хто хоче войну знати/Українські народні пісні з Лемківщини / Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с. | "Іде жовнір з України.Та й керує до дівчини."А хто хоче войну знати/Українські народні пісні з Лемківщини / Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с. | ||
| Рядок 12: | Рядок 9: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | 1. іст. Солдат польської армії. Польські жовніри їхали по чотири в ряд (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 43); Через вигін повз кухню червоноармієць із гвинтівкою в руках вів двох жовнірів у конфедератках (Петро Панч, Син Таращ. полку, 1946, 84). | ||
| + | |||
| + | 2. діал. Солдат. Та не один жовнір плаче, Та й не один туже, Що він, бідний, цісареві Задарма так служе (Народна лірика, 1956, 131); Набігли на циганську халупу турецькі жовніри, зробили трус, познаходили в плавнях якесь манаття (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377). | ||
| + | |||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 17: | Рядок 20: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жовніри.jpg]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жовніри.jpg]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жовніри_польської_армії.jpg]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жовніри_польської_армії.jpg]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Польська_армія.jpg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жовнір.jpg]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|xcmb5SZCWvQ}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | {{#ev:youtube|feigqXl9eaE}} | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 539 | ||
| + | |||
| + | Copyright 2010-2012 Найповніший тлумачний словник української мови онлайн V&V Project | ||
| + | Словник української мови (Словарь украинскаго языка). Борис Грінченко. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
Поточна версія на 16:51, 21 листопада 2018
Жовнір, -ра, м. Солдатъ. Про їдного жовніра війна буде. Ном. № 833. Пішов милий в жовніри, я я іду в черниченьки. Чуб. V. 54. Ум. Жовнірик, жовніронько, жовнірочок.
Жовнір походить від українського прозивного «Жівнір» - «солдат» (спочатку - «солдат польської армії»).
"Іде жовнір з України.Та й керує до дівчини."А хто хоче войну знати/Українські народні пісні з Лемківщини / Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. іст. Солдат польської армії. Польські жовніри їхали по чотири в ряд (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 43); Через вигін повз кухню червоноармієць із гвинтівкою в руках вів двох жовнірів у конфедератках (Петро Панч, Син Таращ. полку, 1946, 84).
2. діал. Солдат. Та не один жовнір плаче, Та й не один туже, Що він, бідний, цісареві Задарма так служе (Народна лірика, 1956, 131); Набігли на циганську халупу турецькі жовніри, зробили трус, познаходили в плавнях якесь манаття (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 539
Copyright 2010-2012 Найповніший тлумачний словник української мови онлайн V&V Project
Словник української мови (Словарь украинскаго языка). Борис Грінченко.
