Відмінності між версіями «Курча»
(не показані 20 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
КУРЧА́, ати, сер. | КУРЧА́, ати, сер. | ||
− | 1. Пташа курки. Він підняв пучку вгору й ніби сипав просо, як сиплють його курчатам (Нечуй-Левицький, III, 1956, 318); Курча, що відбилося від квочки, десь під лопухом жалісно пищить... (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 132); | + | |
− | // | + | |
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''Тлумачення слова у сучасних словниках''' | ||
+ | |||
+ | |||
+ | 1. '''Пташа курки'''. Він підняв пучку вгору й ніби сипав просо, як сиплють його курчатам (Нечуй-Левицький, III, 1956, 318); Курча, що відбилося від квочки, десь під лопухом жалісно пищить... (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 132); * У порівняннях. Сини твої тебе уб'ють Оперені, а злозачаті Бо чреві згинуть, пропадуть, Мов недолежані курчата!.. (Тарас Шевченко, II, 1963, 378); // Страва з м'яса такого пташати. Обідали у Княжевичів.. Обід: борщ з кашею, голубці, курчата й солодке (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 153). | ||
2. перен., розм. Наївне дівча. Споглядає набілене обличчя дівчатка з нафарбованими губами й віями.. «Ще юне курча», міркує Огей, потупивши зір у чорну течу філіжанки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242); Дідусь Харитон вірно говорить. Ну яка вона випускниця? Ну яка з неї студентка? Курча жовтороте... (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 9). | 2. перен., розм. Наївне дівча. Споглядає набілене обличчя дівчатка з нафарбованими губами й віями.. «Ще юне курча», міркує Огей, потупивши зір у чорну течу філіжанки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242); Дідусь Харитон вірно говорить. Ну яка вона випускниця? Ну яка з неї студентка? Курча жовтороте... (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 9). | ||
Рядок 11: | Рядок 16: | ||
3. тільки мн., розм. Дрібненькі тріщинки на обвітреній шкірі ніг, рук і обличчя. Ніс зовсім обліз, на ногах вже курчата, плечі й спина від сонця аж чорні (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 274); Навпроти них Данько мовби освітився сам собі, став почувати усі свої невивідні курчата на ногах (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 179). | 3. тільки мн., розм. Дрібненькі тріщинки на обвітреній шкірі ніг, рук і обличчя. Ніс зовсім обліз, на ногах вже курчата, плечі й спина від сонця аж чорні (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 274); Навпроти них Данько мовби освітився сам собі, став почувати усі свої невивідні курчата на ногах (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 179). | ||
− | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 414. | + | '''Словник української мови''': в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 414. ловник відмінків відмінок однина множина називний курча́ курча́та родовий курча́ти курча́т давальний курча́ті курча́там знахідний курча́ курча́та, курча́т орудний курча́м курча́тами місцевий на/у курча́ті на/у курча́тах кличний курча́ курча́та Словник синонімів КУРЧА́ (пташа курки), ЦІ́ПКАрозм.,КУРЯ́діал.,ТЮ́ТЯдит.За курми полізли крізь тин курчата (І. Нечуй-Левицький); Ось Маринка й Юрочка кришать ціпкам хліб (Н. Забіла); Ой на току, на току Курята чубаті (пісня). Словник фразеологізмів з варе́ної кра́шанки курча́ ви́сидить, ірон. Надзвичайно хитрий, спритний. [Клим:] Це він на людях посміхається — хитрий. З вареної крашанки курча висидить (М. Зарудний); І хоча новітній граф, без сумніву, такий спритник, що з вареної крашанки курча висидить,— шани йому все-таки не діждаться за свої численні таланти й подвиги (З газети). |
− | ловник відмінків | + | |
− | відмінок однина множина | + | |
− | називний курча́ курча́та | + | |
− | родовий курча́ти курча́т | + | |
− | давальний курча́ті курча́там | + | |
− | знахідний курча́ курча́та, курча́т | + | |
− | орудний курча́м курча́тами | + | |
− | місцевий на/у курча́ті на/у курча́тах | + | |
− | кличний курча́ курча́та | + | |
− | Словник синонімів | + | |
− | КУРЧА́ (пташа курки), ЦІ́ПКАрозм.,КУРЯ́діал.,ТЮ́ТЯдит.За курми полізли крізь тин курчата (І. Нечуй-Левицький); Ось Маринка й Юрочка кришать ціпкам хліб (Н. Забіла); Ой на току, на току Курята чубаті (пісня). | + | |
− | Словник фразеологізмів | + | |
− | з варе́ної кра́шанки курча́ ви́сидить, ірон. Надзвичайно хитрий, спритний. [Клим:] Це він на людях посміхається — хитрий. З вареної крашанки курча висидить (М. Зарудний); І хоча новітній граф, без сумніву, такий спритник, що з вареної крашанки курча висидить,— шани йому все-таки не діждаться за свої численні таланти й подвиги (З газети). | + | |
курча́т лічи́ти, жарт. Підводити підсумки, оцінювати результати. Що й казати, не скупилися новояричівські керівники на обіцянки. А от коли пробив час, як кажуть, курчат лічити, виявилося — куди не кинь, всюди клин (З газети). | курча́т лічи́ти, жарт. Підводити підсумки, оцінювати результати. Що й казати, не скупилися новояричівські керівники на обіцянки. А от коли пробив час, як кажуть, курчат лічити, виявилося — куди не кинь, всюди клин (З газети). | ||
як (мов, на́че і т. ін.) курча́т (усі́ шляхи́) погуби́в. Хто-небудь розгублений, має розпачливий вигляд і т. ін. Коли дощ або робота пильна не дасть нам побачитись, то журби не обберешся; ходиш, як курчат погубила (Панас Мирний); Він сумно дивився, вона ж наче усі шляхи погубила, тільки усе до його ближче горнулася (Марко Вовчок). | як (мов, на́че і т. ін.) курча́т (усі́ шляхи́) погуби́в. Хто-небудь розгублений, має розпачливий вигляд і т. ін. Коли дощ або робота пильна не дасть нам побачитись, то журби не обберешся; ходиш, як курчат погубила (Панас Мирний); Він сумно дивився, вона ж наче усі шляхи погубила, тільки усе до його ближче горнулася (Марко Вовчок). | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | == | + | ==Ілюстрації== |
− | = | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
− | = | + | |- valign="top" |
− | = | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kurcha.png.jpg|x140px]] |
− | == | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3934069.jpeg|x140px]] |
− | == | + | |
− | + | |} | |
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | https://youtu.be/oiDsGXHrWAE | ||
+ | |||
+ | https://youtu.be/1XjE_2Ys40A | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 414. | ||
− | == | + | ==Зовнішні посилання== |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | [[Категорія: | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 16:36, 21 листопада 2018
Курча, -чати, с. 1) Цыпленокъ. 3 курчатами квочка... кублилась у моркві. Левиц. І. 28. В запалі налетів на Мага, як на мале курча шулік. Котл. Ен. VI. 32. Ходить, як курчата погубив. Имѣетъ растерянный видъ. 2) мн. Курчата. Трещины въ кожѣ на рукахъ и ногахъ отъ холода и вѣтра. Ум. Курчатко, курчаточко. Ой висиділа квочка четверо курчаток. Чуб. III. 194. Уже яєчко наклюнулось, то й курчатко незабаром вилупиться. Ном. № 4891. КУРЧА́, ати, сер.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Пташа курки. Він підняв пучку вгору й ніби сипав просо, як сиплють його курчатам (Нечуй-Левицький, III, 1956, 318); Курча, що відбилося від квочки, десь під лопухом жалісно пищить... (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 132); * У порівняннях. Сини твої тебе уб'ють Оперені, а злозачаті Бо чреві згинуть, пропадуть, Мов недолежані курчата!.. (Тарас Шевченко, II, 1963, 378); // Страва з м'яса такого пташати. Обідали у Княжевичів.. Обід: борщ з кашею, голубці, курчата й солодке (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 153).
2. перен., розм. Наївне дівча. Споглядає набілене обличчя дівчатка з нафарбованими губами й віями.. «Ще юне курча», міркує Огей, потупивши зір у чорну течу філіжанки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242); Дідусь Харитон вірно говорить. Ну яка вона випускниця? Ну яка з неї студентка? Курча жовтороте... (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 9).
3. тільки мн., розм. Дрібненькі тріщинки на обвітреній шкірі ніг, рук і обличчя. Ніс зовсім обліз, на ногах вже курчата, плечі й спина від сонця аж чорні (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 274); Навпроти них Данько мовби освітився сам собі, став почувати усі свої невивідні курчата на ногах (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 179).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 414. ловник відмінків відмінок однина множина називний курча́ курча́та родовий курча́ти курча́т давальний курча́ті курча́там знахідний курча́ курча́та, курча́т орудний курча́м курча́тами місцевий на/у курча́ті на/у курча́тах кличний курча́ курча́та Словник синонімів КУРЧА́ (пташа курки), ЦІ́ПКАрозм.,КУРЯ́діал.,ТЮ́ТЯдит.За курми полізли крізь тин курчата (І. Нечуй-Левицький); Ось Маринка й Юрочка кришать ціпкам хліб (Н. Забіла); Ой на току, на току Курята чубаті (пісня). Словник фразеологізмів з варе́ної кра́шанки курча́ ви́сидить, ірон. Надзвичайно хитрий, спритний. [Клим:] Це він на людях посміхається — хитрий. З вареної крашанки курча висидить (М. Зарудний); І хоча новітній граф, без сумніву, такий спритник, що з вареної крашанки курча висидить,— шани йому все-таки не діждаться за свої численні таланти й подвиги (З газети).
курча́т лічи́ти, жарт. Підводити підсумки, оцінювати результати. Що й казати, не скупилися новояричівські керівники на обіцянки. А от коли пробив час, як кажуть, курчат лічити, виявилося — куди не кинь, всюди клин (З газети).
як (мов, на́че і т. ін.) курча́т (усі́ шляхи́) погуби́в. Хто-небудь розгублений, має розпачливий вигляд і т. ін. Коли дощ або робота пильна не дасть нам побачитись, то журби не обберешся; ходиш, як курчат погубила (Панас Мирний); Він сумно дивився, вона ж наче усі шляхи погубила, тільки усе до його ближче горнулася (Марко Вовчок).
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 414.