Відмінності між версіями «Збігати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Збіга́ти, -гаю, -єш, '''сов. в. '''збігти, -біжу, -жиш, '''''гл. ''1) Убѣгать, убѣжать. ''Царя оставляет, ко шведом збігаєш. ''Гол. І. 36. 2) Сбѣгать, сбѣжать съ чего. ''Бо я стою зовсім не там, де треба пити вам, та ще й вода од вас сюди збігає. ''Гліб. 23. 3) Попадать, попасть на дорогу (бѣжа). ''Дурівдурів, та таки й збіг на свою стежку. ''Мир. ХРВ. 294. 4) О времени: проходить, пройти, пролетѣть. ''Час збігав, туга якось потроху втихла. ''МВ. II. 147. ''Півроку збігло за водою. ''МВ. (О. 1862. III. 59). 5) О жидкости: уходить, уйти; закипѣть и политься черезъ верхъ. ''Як молоко на огонь, збіжить, то дійки у корови порепаються. ''Грин. І. 18. 6) Только сов. в. Сравняться въ бѣгѣ. ''Куди тобі протів мене збігти? ''Рудч. Ск. І. 68. 7) Только сов. в. — '''кого'''. Напасть врасплохъ на кого. ''Тепер ляхи збіжать нас п’яних. ''К. ЦН. 285.  
 
'''Збіга́ти, -гаю, -єш, '''сов. в. '''збігти, -біжу, -жиш, '''''гл. ''1) Убѣгать, убѣжать. ''Царя оставляет, ко шведом збігаєш. ''Гол. І. 36. 2) Сбѣгать, сбѣжать съ чего. ''Бо я стою зовсім не там, де треба пити вам, та ще й вода од вас сюди збігає. ''Гліб. 23. 3) Попадать, попасть на дорогу (бѣжа). ''Дурівдурів, та таки й збіг на свою стежку. ''Мир. ХРВ. 294. 4) О времени: проходить, пройти, пролетѣть. ''Час збігав, туга якось потроху втихла. ''МВ. II. 147. ''Півроку збігло за водою. ''МВ. (О. 1862. III. 59). 5) О жидкости: уходить, уйти; закипѣть и политься черезъ верхъ. ''Як молоко на огонь, збіжить, то дійки у корови порепаються. ''Грин. І. 18. 6) Только сов. в. Сравняться въ бѣгѣ. ''Куди тобі протів мене збігти? ''Рудч. Ск. І. 68. 7) Только сов. в. — '''кого'''. Напасть врасплохъ на кого. ''Тепер ляхи збіжать нас п’яних. ''К. ЦН. 285.  
 +
 +
'''Збігати, -гаю, -єш, '''''гл. ''Сбѣгать. ''Збігала свічечку купила. ''МВ. II. 50.
 
[[Категорія:Зб]]
 
[[Категорія:Зб]]

Поточна версія на 19:42, 6 вересня 2012

Збіга́ти, -гаю, -єш, сов. в. збігти, -біжу, -жиш, гл. 1) Убѣгать, убѣжать. Царя оставляет, ко шведом збігаєш. Гол. І. 36. 2) Сбѣгать, сбѣжать съ чего. Бо я стою зовсім не там, де треба пити вам, та ще й вода од вас сюди збігає. Гліб. 23. 3) Попадать, попасть на дорогу (бѣжа). Дурівдурів, та таки й збіг на свою стежку. Мир. ХРВ. 294. 4) О времени: проходить, пройти, пролетѣть. Час збігав, туга якось потроху втихла. МВ. II. 147. Півроку збігло за водою. МВ. (О. 1862. III. 59). 5) О жидкости: уходить, уйти; закипѣть и политься черезъ верхъ. Як молоко на огонь, збіжить, то дійки у корови порепаються. Грин. І. 18. 6) Только сов. в. Сравняться въ бѣгѣ. Куди тобі протів мене збігти? Рудч. Ск. І. 68. 7) Только сов. в. — кого. Напасть врасплохъ на кого. Тепер ляхи збіжать нас п’яних. К. ЦН. 285.

Збігати, -гаю, -єш, гл. Сбѣгать. Збігала свічечку купила. МВ. II. 50.