Відмінності між версіями «Ледачина»
(→Зовнішні посилання) |
|||
(не показані 7 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. В москалі оцих ледарів! | ||
+ | |||
+ | я, чол. Людина, яка не любить працювати; ледачий. Ледар день гуляє, три — слабий, а на п'ятий — вихідний (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 391); Ледар нічого не робить, лише цілими днями волочиться по затінках, пакостить людям, намовляє молодших до лиходійства (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 121); * Образно. Бджола дасть мед. А ледар-джміль нічого — Ні меду, ні доробку будь-якого (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 147); | ||
+ | // чол. і жін. Уживається як лайливе слово. Може, сподіваєшся якого ледаря до себе? — крикнув Клим з порога (Нечуй-Левицький, III, 1956, 358); У якогось козака покрала дівка, якась ледар, моркву (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 227). | ||
+ | ♦ Ледаря корчити — ледарювати. Умовляла-умовляла [дівчина] і вмовила: дав слово — перестану ледаря корчити. У суботу піду на роботу (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 140). | ||
+ | '''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
+ | Том 2, ст. 352.''' | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1366634472_10.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lentyaj-nehochuha.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | {{#ev:youtube|-UURgg_WpYw}} | |
− | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | ПРИСЛІВ'Я ПРО ЛІНЬ | ||
+ | |||
+ | (зі збірки "Народ скаже, як зав'яже") | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Ходив рак сім років по воду, та й прийшов додому, та став через поріг перелазить, розлив та й каже: «Отак чорт скору роботу бере!» | ||
+ | |||
+ | Зачепилася за пень — простояла цілий день. | ||
+ | |||
+ | «Нехай»— поганий чоловік. | ||
+ | |||
+ | Одне «зараз» краще трьох «потім». | ||
+ | |||
+ | У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть. | ||
+ | |||
+ | Поки приберешся, то бояри й мед поп'ють. | ||
+ | |||
+ | Сидить-надувається, три дні в чоботи взувається. | ||
+ | |||
+ | Хто пізно ходить, той сам собі шкодить. | ||
+ | |||
+ | Як до діла, так і сіла. | ||
+ | |||
+ | Сів і прилип, як до смоляної лавки. | ||
+ | |||
+ | Батько хай їде орать — його коні знають, а я піду гулять — мене гості чекають. | ||
+ | |||
+ | Як у поле — Анцю в боці коле, | ||
+ | як до танцю — вже не коле Анцю. | ||
+ | |||
+ | Хоч ти іди в ліс по дрова, а я буду дома, хоч я буду дома, а ти йди в ліс по дрова. | ||
+ | |||
+ | Перш ти мене підвези, а потім я на тобі поїду. | ||
+ | |||
+ | Лінивий у своїй хаті змокне. | ||
+ | |||
+ | Під дощ хати не криють, а коли ясно — і сама не тече. | ||
+ | |||
+ | Не так лінь, як неохота. | ||
+ | |||
+ | Працює гірш теляти. | ||
+ | |||
+ | Працює через пень-колоду. | ||
+ | |||
+ | До роботи плачучи, а до танців скачучи. | ||
+ | |||
+ | Що напряла, та й те миша вкрала. | ||
+ | |||
+ | Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере. | ||
+ | |||
+ | Тобі так хочеться робити, як старому псові в завірюху брехати. | ||
+ | |||
+ | — Грицю, Грицю, до роботи! | ||
+ | — В мене порвані чоботи! | ||
+ | — Грицю, Грицю, до телят! | ||
+ | — В мене ніженьки болять! | ||
+ | — Грицю, Грицю! До Марусі! | ||
+ | — Зараз, зараз, приберуся! | ||
+ | |||
+ | — Іване, ходи робити! — | ||
+ | — Ноги болять. | ||
+ | |||
+ | — Іване, ходи їсти! | ||
+ | — Іду, іду! | ||
+ | |||
+ | Той у бороні, а той у стороні. | ||
+ | |||
+ | Як прялось, так спалось, а як перестала прясти, то не хочеться й спати. | ||
+ | |||
+ | Так хочеш робити, як собака орати. | ||
+ | |||
+ | У всякої Федорки свої одговорки. | ||
+ | |||
+ | Чи іде, чи ходить — на одно виходить. | ||
+ | |||
+ | Б'ють не лежачого, а ледачого. | ||
+ | |||
+ | Скільки вб'єш, стільки в'їдеш. | ||
+ | |||
+ | На цьому далеко не поїдеш — де сядеш, там і злізеш! | ||
+ | |||
+ | Хвіст витягне — ніс угрузне, ніс витягне — хвіст угруз. | ||
+ | |||
+ | Лінивому все ніколи. | ||
+ | |||
+ | Хто нічого не робить, той ніколи не має часу. | ||
+ | |||
+ | Як усе святкувати, то не буде чого ковтати. | ||
+ | |||
+ | Готовеньке й кішка з'їсть. | ||
+ | |||
+ | Не кивай на сусіда, коли сам спиш до обіда. | ||
+ | |||
+ | Проковтнути хочеться, а прожувати ліньки. | ||
+ | |||
+ | У нероби завжди неврожай. | ||
+ | |||
+ | Ото була б вигода, щоб уночі була погода, а в робочий день падав дощ цілий день. | ||
+ | |||
+ | Через день — та й неділя, через хату — та й весілля. | ||
+ | |||
+ | Думкою в небі, ногами в постелі. | ||
+ | |||
+ | Лінивий двічі робить, а скупий два рази платить. | ||
+ | |||
+ | Як їв — то аж упрів, а як працював — то аж задрімав. | ||
+ | |||
+ | Їсть за вовка, робить за комара. | ||
+ | |||
+ | На роботі умліває, а біля миски упріває. | ||
+ | |||
+ | У лінивого піч до спини пристала. | ||
+ | |||
+ | Ой піч моя, піч! Коли б я на тобі, а ти на коні — славний би козак був з мене. | ||
+ | |||
+ | Не б'є, не лає, та ні про що й не дбає. | ||
+ | |||
+ | Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти. | ||
+ | |||
+ | Якби хліб та одежа, їв би козак лежа. | ||
+ | |||
+ | Лежачий камінь мохом обростає. | ||
+ | |||
+ | Під лежачий камінь і вода не тече. | ||
+ | |||
+ | Лежачий зайця не піймає. | ||
+ | |||
+ | Як циганська кобила: день біжить, а три дні лежить. | ||
+ | |||
+ | День гуляє, три слабий, а на п'ятий — вихідний. | ||
+ | |||
+ | Гуляй, тату,— завтра свято. | ||
+ | |||
+ | Хто лінивий, той і сонливий. | ||
+ | |||
+ | Спиш, спиш, а спочити ніколи! | ||
+ | |||
+ | Спать до обід, то присниться і ведмідь. | ||
+ | |||
+ | Як спати до дня, присниться бридня. | ||
+ | |||
+ | Як не надолужив на спанні, то на взуванні. | ||
+ | |||
+ | Як спить, то не їсть, а як їсть — не дрімає. | ||
+ | |||
+ | За сидженням нема лежання. | ||
+ | |||
+ | Виспався, та не вилежався. | ||
+ | |||
+ | Якби усе лежав вовк, то досі б іздох. | ||
+ | |||
+ | Думками за горами, а ділом у запічку. | ||
+ | |||
+ | Грім не гряне — ледачий не встане. | ||
+ | |||
+ | Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить. | ||
+ | |||
+ | Як їсть, то впріє, а як робить, то мерзне. | ||
+ | |||
+ | В роботі «ох», а їсть за трьох. | ||
+ | |||
+ | І каші не хочу, і по воду не піду. | ||
+ | |||
+ | Кожух лежить, а дурень дрижить. | ||
+ | |||
+ | Ото й горе, що риба в морі. | ||
+ | |||
+ | Як проголодається, то хліба дістати догадається. | ||
+ | |||
+ | Як не стане, то батько достане, як не буде, то мати добуде. | ||
+ | |||
+ | То снідаю, то обідаю — і погуляти ніколи! | ||
+ | |||
+ | Поки зайця вб'ють, то вола з'їдять. | ||
+ | |||
+ | Сюди ник, туди ник — та й день невелик. | ||
+ | |||
+ | Сюди тень, туди тень — та й минув увесь день. | ||
+ | |||
+ | Посидь, Уляно, бо ще рано. | ||
+ | |||
+ | Посидь, Векло, ще не смеркло. | ||
+ | |||
+ | Посидь, сусідко, ще трохи видко. | ||
+ | |||
+ | Доця вельми спритна: доки дійде, молоко скисне. | ||
+ | |||
+ | Пішла Настя в поле жати та й забула серп узяти. Серп узяла — хліб забула, так-то Настя вдома була. | ||
+ | |||
+ | Доки баба спече книші, в діда не буде душі. | ||
+ | |||
+ | Чекав дід на обід, без вечері спати ліг. | ||
+ | |||
+ | Улита їде — колись-то буде. | ||
+ | |||
+ | Покіль будуть бариші, не стане в баби душі. | ||
+ | |||
+ | Люди жать, а ми лежать. | ||
+ | |||
+ | Він би й рад косити, та нікому косу носити. | ||
+ | |||
+ | Ледача шкапа скрізь припинки має. | ||
+ | |||
+ | Ховається від роботи, як пес від мух. | ||
+ | |||
+ | І за холодну воду не береться. | ||
+ | |||
+ | Аби день до вечора. | ||
+ | |||
+ | П'ять день не робим, а два відпочиваєм. | ||
+ | |||
+ | Зробиш, та в свинячий голос. | ||
+ | |||
+ | Добре боїться кива, а ледаче не боїться й кия. | ||
+ | |||
+ | Цілий день байдики б'є. | ||
+ | |||
+ | Цілий день б'є бомки. | ||
+ | |||
+ | Тільки ґав ловить та витрішки продає. | ||
+ | |||
+ | З лежі не буде одежі, а за спання не купиш коня. | ||
+ | |||
+ | Ледаще на віник та на смітник годяще. | ||
+ | |||
+ | Ледачий, хоч по смерть посилай. | ||
+ | |||
+ | Як голоден — робити не годен, як ся наїв, то лиш би й сидів. | ||
+ | |||
+ | Вродилося ледащо нінащо | ||
+ | |||
+ | Лежачий плуг скоро поржавіє, ледача людина скоро постаріє. | ||
+ | |||
+ | '''За матеріалами: Збірка "Народ скаже — як зав'яже: Українські народні прислів'я, приказки, загадки, скоромовки." Упорядник - Н. С. Шумада. Київ, Веселка, 1985.''' | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
+ | http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26038-ledachyna.html#show_point |
Поточна версія на 15:22, 21 листопада 2018
Ледачи́на, -ни, об. = Ледащо, ледащиця. Гол. II, 427. Вх. Лем. 431.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. В москалі оцих ледарів!
я, чол. Людина, яка не любить працювати; ледачий. Ледар день гуляє, три — слабий, а на п'ятий — вихідний (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 391); Ледар нічого не робить, лише цілими днями волочиться по затінках, пакостить людям, намовляє молодших до лиходійства (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 121); * Образно. Бджола дасть мед. А ледар-джміль нічого — Ні меду, ні доробку будь-якого (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 147); // чол. і жін. Уживається як лайливе слово. Може, сподіваєшся якого ледаря до себе? — крикнув Клим з порога (Нечуй-Левицький, III, 1956, 358); У якогось козака покрала дівка, якась ледар, моркву (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 227). ♦ Ледаря корчити — ледарювати. Умовляла-умовляла [дівчина] і вмовила: дав слово — перестану ледаря корчити. У суботу піду на роботу (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 140). Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 352.
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
ПРИСЛІВ'Я ПРО ЛІНЬ
(зі збірки "Народ скаже, як зав'яже")
Ходив рак сім років по воду, та й прийшов додому, та став через поріг перелазить, розлив та й каже: «Отак чорт скору роботу бере!»
Зачепилася за пень — простояла цілий день.
«Нехай»— поганий чоловік.
Одне «зараз» краще трьох «потім».
У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть.
Поки приберешся, то бояри й мед поп'ють.
Сидить-надувається, три дні в чоботи взувається.
Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.
Як до діла, так і сіла.
Сів і прилип, як до смоляної лавки.
Батько хай їде орать — його коні знають, а я піду гулять — мене гості чекають.
Як у поле — Анцю в боці коле, як до танцю — вже не коле Анцю.
Хоч ти іди в ліс по дрова, а я буду дома, хоч я буду дома, а ти йди в ліс по дрова.
Перш ти мене підвези, а потім я на тобі поїду.
Лінивий у своїй хаті змокне.
Під дощ хати не криють, а коли ясно — і сама не тече.
Не так лінь, як неохота.
Працює гірш теляти.
Працює через пень-колоду.
До роботи плачучи, а до танців скачучи.
Що напряла, та й те миша вкрала.
Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере.
Тобі так хочеться робити, як старому псові в завірюху брехати.
— Грицю, Грицю, до роботи! — В мене порвані чоботи! — Грицю, Грицю, до телят! — В мене ніженьки болять! — Грицю, Грицю! До Марусі! — Зараз, зараз, приберуся!
— Іване, ходи робити! — — Ноги болять.
— Іване, ходи їсти! — Іду, іду!
Той у бороні, а той у стороні.
Як прялось, так спалось, а як перестала прясти, то не хочеться й спати.
Так хочеш робити, як собака орати.
У всякої Федорки свої одговорки.
Чи іде, чи ходить — на одно виходить.
Б'ють не лежачого, а ледачого.
Скільки вб'єш, стільки в'їдеш.
На цьому далеко не поїдеш — де сядеш, там і злізеш!
Хвіст витягне — ніс угрузне, ніс витягне — хвіст угруз.
Лінивому все ніколи.
Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.
Як усе святкувати, то не буде чого ковтати.
Готовеньке й кішка з'їсть.
Не кивай на сусіда, коли сам спиш до обіда.
Проковтнути хочеться, а прожувати ліньки.
У нероби завжди неврожай.
Ото була б вигода, щоб уночі була погода, а в робочий день падав дощ цілий день.
Через день — та й неділя, через хату — та й весілля.
Думкою в небі, ногами в постелі.
Лінивий двічі робить, а скупий два рази платить.
Як їв — то аж упрів, а як працював — то аж задрімав.
Їсть за вовка, робить за комара.
На роботі умліває, а біля миски упріває.
У лінивого піч до спини пристала.
Ой піч моя, піч! Коли б я на тобі, а ти на коні — славний би козак був з мене.
Не б'є, не лає, та ні про що й не дбає.
Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
Якби хліб та одежа, їв би козак лежа.
Лежачий камінь мохом обростає.
Під лежачий камінь і вода не тече.
Лежачий зайця не піймає.
Як циганська кобила: день біжить, а три дні лежить.
День гуляє, три слабий, а на п'ятий — вихідний.
Гуляй, тату,— завтра свято.
Хто лінивий, той і сонливий.
Спиш, спиш, а спочити ніколи!
Спать до обід, то присниться і ведмідь.
Як спати до дня, присниться бридня.
Як не надолужив на спанні, то на взуванні.
Як спить, то не їсть, а як їсть — не дрімає.
За сидженням нема лежання.
Виспався, та не вилежався.
Якби усе лежав вовк, то досі б іздох.
Думками за горами, а ділом у запічку.
Грім не гряне — ледачий не встане.
Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить.
Як їсть, то впріє, а як робить, то мерзне.
В роботі «ох», а їсть за трьох.
І каші не хочу, і по воду не піду.
Кожух лежить, а дурень дрижить.
Ото й горе, що риба в морі.
Як проголодається, то хліба дістати догадається.
Як не стане, то батько достане, як не буде, то мати добуде.
То снідаю, то обідаю — і погуляти ніколи!
Поки зайця вб'ють, то вола з'їдять.
Сюди ник, туди ник — та й день невелик.
Сюди тень, туди тень — та й минув увесь день.
Посидь, Уляно, бо ще рано.
Посидь, Векло, ще не смеркло.
Посидь, сусідко, ще трохи видко.
Доця вельми спритна: доки дійде, молоко скисне.
Пішла Настя в поле жати та й забула серп узяти. Серп узяла — хліб забула, так-то Настя вдома була.
Доки баба спече книші, в діда не буде душі.
Чекав дід на обід, без вечері спати ліг.
Улита їде — колись-то буде.
Покіль будуть бариші, не стане в баби душі.
Люди жать, а ми лежать.
Він би й рад косити, та нікому косу носити.
Ледача шкапа скрізь припинки має.
Ховається від роботи, як пес від мух.
І за холодну воду не береться.
Аби день до вечора.
П'ять день не робим, а два відпочиваєм.
Зробиш, та в свинячий голос.
Добре боїться кива, а ледаче не боїться й кия.
Цілий день байдики б'є.
Цілий день б'є бомки.
Тільки ґав ловить та витрішки продає.
З лежі не буде одежі, а за спання не купиш коня.
Ледаще на віник та на смітник годяще.
Ледачий, хоч по смерть посилай.
Як голоден — робити не годен, як ся наїв, то лиш би й сидів.
Вродилося ледащо нінащо
Лежачий плуг скоро поржавіє, ледача людина скоро постаріє.
За матеріалами: Збірка "Народ скаже — як зав'яже: Українські народні прислів'я, приказки, загадки, скоромовки." Упорядник - Н. С. Шумада. Київ, Веселка, 1985.
Зовнішні посилання
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26038-ledachyna.html#show_point