Відмінності між версіями «Красота»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Сучасні словники)
(→‎Словник відмінків)
 
(не показані 30 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 5: Рядок 5:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
−
'''КРАСОТА́''','''-И''', жін. Те саме, що краса . ''Погляньмо: всюди красота; Холодну землю сонце гріє'' (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 178);  
+
'''КРАСОТА́''','''-и''', жін. Те саме, що краса . ''Погляньмо: всюди красота; Холодну землю сонце гріє'' (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 178);  
 
''Чи вік же їй продівувать? Зносити брівоньки ні за що. Хіба за те, що сирота? А красота то, красота!'' (Тарас Шевченко, II, 1953, 249);
 
''Чи вік же їй продівувать? Зносити брівоньки ні за що. Хіба за те, що сирота? А красота то, красота!'' (Тарас Шевченко, II, 1953, 249);
 
''Янкель постарався показати на своєму обличчі всю красоту панночки'' (Олександр Довженко, I, 1958, 249).
 
''Янкель постарався показати на своєму обличчі всю красоту панночки'' (Олександр Довженко, I, 1958, 249).
Рядок 12: Рядок 12:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Красота_1.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:красота11.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Красота_2.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Красота_3.jpg|x140px]]  
 
|}
 
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
{{#ev:youtube|0NcoeQZoYNI}}
 +
{{#ev:youtube|9XARaatDjuM}}
  
 
==Словник синонімів==
 
==Словник синонімів==
−
'''КРАСА́''' (сукупність явищ, які милують зір, слух; все прекрасне, гарне), '''КРАСОТА́''', '''ПОЕ́ЗІЯ'''розм., '''ЛІПОТА́'''розм., '''ВРО́ДА'''['''УРО́ДА'''рідше]розм.- Яка тут краса, яка пишнота на левадах! - промовив я до Свікліцького (І. Нечуй-Левицький); Мамо природо! Ти велична, ти безмежна в своїй красоті (Г. Хоткевич); Людина не живе без поезії, особливо без поезії праці, якій присвячує все своє життя (з журналу); З’явились у місті славні ліпотою церкви та собори. Довго мурувались вони, але - навічно (П. Дорошко); Сонце сходить. Тишина. Повна вроди, Йде весна (М. Терещенко).
+
'''КРАСА́''' (сукупність явищ, які милують зір, слух; все прекрасне, гарне), '''КРАСОТА́''', '''ПОЕ́ЗІЯ''' розм., '''ЛІПОТА́''' розм., '''ВРО́ДА''' ['''УРО́ДА''' рідше] розм.- ''Яка тут краса, яка пишнота на левадах! - промовив я до Свікліцького'' (І. Нечуй-Левицький); ''Мамо природо! Ти велична, ти безмежна в своїй красоті'' (Г. Хоткевич); ''Людина не живе без поезії, особливо без поезії праці, якій присвячує все своє життя'' (з журналу); ''З’явились у місті славні ліпотою церкви та собори. Довго мурувались вони, але - навічно (П. Дорошко); Сонце сходить. Тишина. Повна вроди, Йде весна'' (М. Терещенко).
  
−
==Див. також==
+
'''КРАСА́''' (сукупність зовнішніх рис, фізичних якостей людини, які справляють приємне враження), '''КРАСОТА́''', '''ВРО́ДА'''['''УРО́ДА''' рідше], '''ВРОДЛИ́ВІСТЬ''' ['''УРОДЛИ́ВІСТЬ''' рідше], '''ХОРО́СТВО''' діал. (про вроджені зовнішні риси, вигляд людини). - ''Занапастила мене мати, Зов’яне марне у палатах Краса і молодість моя'' (Т. Шевченко); ''Молода княгиня усіх засліпила своєю красотою'' (О. Стороженко); ''Покинула мене мати Без грошей, без роду; Дала тільки карі очі, Хорошую вроду'' (Я. Щоголів); ''Ці два запорозькі ватажки мали кожен окрему вроду і вдачу'' (І. Кащенко); ''Євген Вікторович викохав свій смак до жінок, вередував ними й паспорти вродливості читав з одного погляду'' (І. Ле); ''Ой, мати моя, що ти гадала, Що мені світ зав’язала?Ци на хороство, ци на багатство, Ци на хорошу вроду?'' (П. Чубинський).
 +
 
 +
==Словник відмінків==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відмінки слова.png|x140px]]
 +
|}
 +
Красота- іменник жіночого роду
 +
 
 +
* Але: дві, три, чотири красоти́
 +
 
 +
==Цитати про красу==
 +
 
 +
''Краса - абсолютна. Людське життя, все життя підкоряється красі. Краса вже існувала у Всесвіті до людини. Краса залишиться у Всесвіті, коли людина загине, але не навпаки. Краса не залежить від незначної людини, що борсається у багнюці.''
 +
                                                                                          '''Джек Лондон'''
 +
 
 +
 
 +
''Шукати красу всюди, де тільки можна її знайти, і дарувати її тим, хто поруч з тобою. Для цього і живу на світі.''
 +
                                                                                          '''Алессандро Д'Авенія'''
 +
 
 +
 
 +
''Велич людини - найвища форма краси.''
 +
                                                                                            '''Террі Гудкайнд'''
 +
 
 +
==Поезія==
 +
 
 +
'''КРАСОТА'''
 +
 
 +
Гірський мій Ті́кичу,
 +
 
 +
дивлю́ся на спокійний плин –
 +
 
 +
на кожен русла плавний ви́гин –
 +
 
 +
і плачу…
 +
 
 +
воло́тцем очеретяним розчулено тремчу,
 +
 
 +
човном до берега приковано мовчу,
 +
 
 +
Гірський мій Тікичу 
 +
 
 +
пливуть, як хмари, над тобою верби
 +
 
 +
у флері романтичної журби,
 +
 
 +
у паволо́ці злотору́сої задуми…
 +
 
 +
пірча́сту зграйку суму
 +
 
 +
плю́снули в небо дикі голуби
 +
 +
злітаються з горбка, із висоти,
 +
 
 +
полишивши обійстя і госпо́ди,
 +
 
 +
чорнорозкрилені, як во́рони, горо́ди –
 +
 
 +
спішать із Тікича Гірського воду пити,
 +
 
 +
допастися його снаги і вроди
 +
 
 +
…і на ту сторону з високого моста,
 +
 
 +
по са́мі вінця небокраю,
 +
 
 +
звивається між рівнопі́ль і грає
 +
 
 +
Гірського Тікича шовкова лента:
 +
 
 +
упійманим карасиком стриба́є
 +
 
 +
у перевитих променем осо́ках –
 +
 
 +
то зблисне ясно і сліпучо срібним боком,
 +
 
 +
то знову межи вербами щеза́є
 +
 
 +
… в обидві сторони з високого моста 
 +
 
 +
не тільки оком – серцем зрячим
 +
 
 +
бачу:
 +
 
 +
така проста натхненна Красота…
 +
 
 +
і я –
 +
 
 +
не те, щоб навіть плачу,
 +
 
 +
а сльози, не питаючи, течуть,
 +
 
 +
як ти,
 +
 
 +
Гірський мій Тікичу…
 +
 
 +
 
 +
''Автор: Валя Савелюк''
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
Рядок 28: Рядок 130:
  
 
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 328.
 
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 328.
 +
 +
https://uk.worldwidedictionary.org/
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 14:54, 21 листопада 2018

Красота, -ти, ж. = Краса. Ой тяжко жаль мені русої своєї коси, красота дівоцької. Мет. Божою красотою людей веселити. Шевч.


Сучасні словники

КРАСОТА́,-и, жін. Те саме, що краса . Погляньмо: всюди красота; Холодну землю сонце гріє (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 178); Чи вік же їй продівувать? Зносити брівоньки ні за що. Хіба за те, що сирота? А красота то, красота! (Тарас Шевченко, II, 1953, 249); Янкель постарався показати на своєму обличчі всю красоту панночки (Олександр Довженко, I, 1958, 249).

Ілюстрації

Красота 1.jpg Красота11.jpg Красота 2.jpg Красота 3.jpg

Медіа

Словник синонімів

КРАСА́ (сукупність явищ, які милують зір, слух; все прекрасне, гарне), КРАСОТА́, ПОЕ́ЗІЯ розм., ЛІПОТА́ розм., ВРО́ДА [УРО́ДА рідше] розм.- Яка тут краса, яка пишнота на левадах! - промовив я до Свікліцького (І. Нечуй-Левицький); Мамо природо! Ти велична, ти безмежна в своїй красоті (Г. Хоткевич); Людина не живе без поезії, особливо без поезії праці, якій присвячує все своє життя (з журналу); З’явились у місті славні ліпотою церкви та собори. Довго мурувались вони, але - навічно (П. Дорошко); Сонце сходить. Тишина. Повна вроди, Йде весна (М. Терещенко).

КРАСА́ (сукупність зовнішніх рис, фізичних якостей людини, які справляють приємне враження), КРАСОТА́, ВРО́ДА[УРО́ДА рідше], ВРОДЛИ́ВІСТЬ [УРОДЛИ́ВІСТЬ рідше], ХОРО́СТВО діал. (про вроджені зовнішні риси, вигляд людини). - Занапастила мене мати, Зов’яне марне у палатах Краса і молодість моя (Т. Шевченко); Молода княгиня усіх засліпила своєю красотою (О. Стороженко); Покинула мене мати Без грошей, без роду; Дала тільки карі очі, Хорошую вроду (Я. Щоголів); Ці два запорозькі ватажки мали кожен окрему вроду і вдачу (І. Кащенко); Євген Вікторович викохав свій смак до жінок, вередував ними й паспорти вродливості читав з одного погляду (І. Ле); Ой, мати моя, що ти гадала, Що мені світ зав’язала?Ци на хороство, ци на багатство, Ци на хорошу вроду? (П. Чубинський).

Словник відмінків

Відмінки слова.png

Красота- іменник жіночого роду 

* Але: дві, три, чотири красоти́

Цитати про красу

Краса - абсолютна. Людське життя, все життя підкоряється красі. Краса вже існувала у Всесвіті до людини. Краса залишиться у Всесвіті, коли людина загине, але не навпаки. Краса не залежить від незначної людини, що борсається у багнюці. 

                                                                                          Джек Лондон


Шукати красу всюди, де тільки можна її знайти, і дарувати її тим, хто поруч з тобою. Для цього і живу на світі. 

                                                                                          Алессандро Д'Авенія


Велич людини - найвища форма краси. 

                                                                                           Террі Гудкайнд

Поезія

КРАСОТА

Гірський мій Ті́кичу,

дивлю́ся на спокійний плин –

на кожен русла плавний ви́гин –

і плачу…

воло́тцем очеретяним розчулено тремчу,

човном до берега приковано мовчу,

Гірський мій Тікичу

пливуть, як хмари, над тобою верби

у флері романтичної журби,

у паволо́ці злотору́сої задуми…

пірча́сту зграйку суму

плю́снули в небо дикі голуби

злітаються з горбка, із висоти,

полишивши обійстя і госпо́ди,

чорнорозкрилені, як во́рони, горо́ди –

спішать із Тікича Гірського воду пити,

допастися його снаги і вроди

…і на ту сторону з високого моста,

по са́мі вінця небокраю,

звивається між рівнопі́ль і грає

Гірського Тікича шовкова лента:

упійманим карасиком стриба́є

у перевитих променем осо́ках –

то зблисне ясно і сліпучо срібним боком,

то знову межи вербами щеза́є

… в обидві сторони з високого моста

не тільки оком – серцем зрячим

бачу:

така проста натхненна Красота…

і я –

не те, щоб навіть плачу,

а сльози, не питаючи, течуть,

як ти,

Гірський мій Тікичу…


Автор: Валя Савелюк

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 328.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 328.

https://uk.worldwidedictionary.org/

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Красота&oldid=249977