Відмінності між версіями «Козгирь»
(→Див. також) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
{{#ev:youtube|b9gbG6REp08}} | {{#ev:youtube|b9gbG6REp08}} | ||
| − | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%8C_(%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8) Дурень (карти)] | + | ==Див. також== |
| + | |||
| + | |||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%8C_(%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8) Дурень (карти)] | ||
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C_(%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8) Масть (карти)] | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C_(%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8) Масть (карти)] | ||
| Рядок 49: | Рядок 52: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 14:25, 21 листопада 2018
Козгирь, -рю, м. = Козирь 3. Терск. обл. Пятигорск. окр.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Козгирь, -рю, м. = козир
КО́ЗИР, я, чол.
1. У картярській грі — карта тієї масті, що оголошується старшою та б'є будь-яку карту інших мастей. — Не завжди і чирва — козир! (Андрій Головко, II, 1957, 182). ♦ Козир (усі козирі) до рук (у руки кому, у руках чиїх, у кого) — хтось має перевагу в чому-небудь. Швидкісний режим роботи, на який перейшли майже всі ткалі, — ось козир у руках шовківників для підвищення продуктивності праці (Робітнича газета, 15.VI 1966, 1); — Ви хоч би шаховий [гурток] узяли на себе. У вас же, здається. третя категорія.. — Друга. — От бачите.. Вам усі козирі до рук (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 108).
2. перен. Те, що у відповідний момент може дати комусь перевагу в чому-небудь. — Наближається військо Османове, а пани ще по маєтках сидять. Та ми [козаки] — останній козир королівський! (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 492); Він знав: якщо станеться неприємність — Федір змушений буде його виручати. Він звик покладатися на цей свій козир (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 261). ♦ Ходити (стояти, виступати і т. ін.) козирем — тримати себе по-молодецькому, поважно або гордовито, зарозуміло; козиритися. — Да, Петре, от так справи. Мабуть, козирем ходить Пилип? (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 757); — А то ж як? — кажуть, стоячи козирем, міщани (Словник Грінченка); Іван попереду з гармонією у руках, виступа козирем (Панас Мирний, V, 1955, 212).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 211.
Ілюстрації
.jpg)
|
.jpg)
|
.jpg)
|
.jpg)
|
