Відмінності між версіями «Древній»
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
1. рідко. Те саме, що стародавній. Ось і він, Дніпро, величний і древній, народна українська ріка! (Юрій Яновський, I, 1958, 229); Нерідко можна було бачити біля цього пам'ятника древньої архітектури.. туристів (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 516); На території древніх слов'ян римські медальйони знайдені неодноразово (Археологія, VIII, 1953, 47); Майже два з половиною тисячоліття тому у гирлі Борисфена, як древні греки називали наш Дніпро, мандрував історик Геродот (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 17); | 1. рідко. Те саме, що стародавній. Ось і він, Дніпро, величний і древній, народна українська ріка! (Юрій Яновський, I, 1958, 229); Нерідко можна було бачити біля цього пам'ятника древньої архітектури.. туристів (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 516); На території древніх слов'ян римські медальйони знайдені неодноразово (Археологія, VIII, 1953, 47); Майже два з половиною тисячоліття тому у гирлі Борисфена, як древні греки називали наш Дніпро, мандрував історик Геродот (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 17); | ||
// у знач. ім. древні, ніх, мн. Люди, що жили в далекому минулому. — Пам'ятаєте римське прислів'я: «Юпітер, ти сердишся, отже, ти неправий»? У древніх теж був свій глузд (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 151). | // у знач. ім. древні, ніх, мн. Люди, що жили в далекому минулому. — Пам'ятаєте римське прислів'я: «Юпітер, ти сердишся, отже, ти неправий»? У древніх теж був свій глузд (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 151). | ||
| − | |||
2. розм. Який дожив до глибокої старості, дуже старий (про людей, тварин). Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс (Леся Українка, III, 1952, 189); Від сарайчика загавкав древній і вже майже безголосий від старості пес (Андрій Головко, I, 1957, 46); | 2. розм. Який дожив до глибокої старості, дуже старий (про людей, тварин). Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс (Леся Українка, III, 1952, 189); Від сарайчика загавкав древній і вже майже безголосий від старості пес (Андрій Головко, I, 1957, 46); | ||
| Рядок 19: | Рядок 18: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | https://www.youtube.com/watch?v=J_d5ABZzCmM | |
| − | + | ||
| − | + | https://www.youtube.com/watch?v=kdqZEEKuHCs | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 410. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 410. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Див. [[Довідка:Посилання]] | Див. [[Довідка:Посилання]] | ||
| − | + | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 09:24, 21 листопада 2018
Сучасні словники
Древній, -я, -є. Престарѣлый, старый. Сим. 230. Була то жена вельми древня і немошна. МВ. ІІ. 74. 1. рідко. Те саме, що стародавній. Ось і він, Дніпро, величний і древній, народна українська ріка! (Юрій Яновський, I, 1958, 229); Нерідко можна було бачити біля цього пам'ятника древньої архітектури.. туристів (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 516); На території древніх слов'ян римські медальйони знайдені неодноразово (Археологія, VIII, 1953, 47); Майже два з половиною тисячоліття тому у гирлі Борисфена, як древні греки називали наш Дніпро, мандрував історик Геродот (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 17); // у знач. ім. древні, ніх, мн. Люди, що жили в далекому минулому. — Пам'ятаєте римське прислів'я: «Юпітер, ти сердишся, отже, ти неправий»? У древніх теж був свій глузд (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 151).
2. розм. Який дожив до глибокої старості, дуже старий (про людей, тварин). Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс (Леся Українка, III, 1952, 189); Від сарайчика загавкав древній і вже майже безголосий від старості пес (Андрій Головко, I, 1957, 46); // Який існує багато років, зношений, ветхий (про предмети). Лики іконні якось страх як смутненько дивилися з стін — древні, стемнілі, померклі лики (Марко Вовчок, I, 1955, 302); Брав він тоді з собою таку ж древню, як і сам, кобзу (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 3).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=J_d5ABZzCmM
https://www.youtube.com/watch?v=kdqZEEKuHCs
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 410. Див. Довідка:Посилання
