Відмінності між версіями «Древній»
(Створена сторінка: '''Древній, -я, -є'''. Престарѣлый, старый. Сим. 230. ''Була то жена вельми древня і немошна. ''МВ. І...) |
|||
(не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Древній, -я, -є'''. Престарѣлый, старый. Сим. 230. ''Була то жена вельми древня і немошна. ''МВ. ІІ. 74. | + | |
− | [[Категорія: | + | ==Сучасні словники== |
+ | '''Древній, -я, -є'''. Престарѣлый, старый. Сим. 230. ''Була то жена вельми древня і немошна. ''МВ. ІІ. 74. | ||
+ | 1. рідко. Те саме, що стародавній. Ось і він, Дніпро, величний і древній, народна українська ріка! (Юрій Яновський, I, 1958, 229); Нерідко можна було бачити біля цього пам'ятника древньої архітектури.. туристів (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 516); На території древніх слов'ян римські медальйони знайдені неодноразово (Археологія, VIII, 1953, 47); Майже два з половиною тисячоліття тому у гирлі Борисфена, як древні греки називали наш Дніпро, мандрував історик Геродот (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 17); | ||
+ | // у знач. ім. древні, ніх, мн. Люди, що жили в далекому минулому. — Пам'ятаєте римське прислів'я: «Юпітер, ти сердишся, отже, ти неправий»? У древніх теж був свій глузд (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 151). | ||
+ | |||
+ | 2. розм. Який дожив до глибокої старості, дуже старий (про людей, тварин). Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс (Леся Українка, III, 1952, 189); Від сарайчика загавкав древній і вже майже безголосий від старості пес (Андрій Головко, I, 1957, 46); | ||
+ | // Який існує багато років, зношений, ветхий (про предмети). Лики іконні якось страх як смутненько дивилися з стін — древні, стемнілі, померклі лики (Марко Вовчок, I, 1955, 302); Брав він тоді з собою таку ж древню, як і сам, кобзу (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 3). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:древній1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:древній2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:древній3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:древній4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=J_d5ABZzCmM | ||
+ | |||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=kdqZEEKuHCs | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 410. | ||
+ | Див. [[Довідка:Посилання]] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 09:24, 21 листопада 2018
Сучасні словники
Древній, -я, -є. Престарѣлый, старый. Сим. 230. Була то жена вельми древня і немошна. МВ. ІІ. 74. 1. рідко. Те саме, що стародавній. Ось і він, Дніпро, величний і древній, народна українська ріка! (Юрій Яновський, I, 1958, 229); Нерідко можна було бачити біля цього пам'ятника древньої архітектури.. туристів (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 516); На території древніх слов'ян римські медальйони знайдені неодноразово (Археологія, VIII, 1953, 47); Майже два з половиною тисячоліття тому у гирлі Борисфена, як древні греки називали наш Дніпро, мандрував історик Геродот (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 17); // у знач. ім. древні, ніх, мн. Люди, що жили в далекому минулому. — Пам'ятаєте римське прислів'я: «Юпітер, ти сердишся, отже, ти неправий»? У древніх теж був свій глузд (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 151).
2. розм. Який дожив до глибокої старості, дуже старий (про людей, тварин). Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс (Леся Українка, III, 1952, 189); Від сарайчика загавкав древній і вже майже безголосий від старості пес (Андрій Головко, I, 1957, 46); // Який існує багато років, зношений, ветхий (про предмети). Лики іконні якось страх як смутненько дивилися з стін — древні, стемнілі, померклі лики (Марко Вовчок, I, 1955, 302); Брав він тоді з собою таку ж древню, як і сам, кобзу (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 3).
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=J_d5ABZzCmM
https://www.youtube.com/watch?v=kdqZEEKuHCs
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 410. Див. Довідка:Посилання