Відмінності між версіями «Зубожіти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
 
(не показано 3 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 18: Рядок 18:
 
Файл:зубожіти.jpg
 
Файл:зубожіти.jpg
 
</gallery>
 
</gallery>
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"|  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
<gallery>
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
Файл:зубожіти1.jpg
 +
</gallery>
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| tY1Zjhs7JbU}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
  
 +
[[Файл:Http://sum.in.ua/s/zubozhity|міні|зубожіти]]
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
<br />
 +
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21212-zubozhity.html зубожіти1]
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 03:40, 21 листопада 2018

Зубо́жіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. І чи я ж сьогодня всиротіла? Чи се тепер тільки зубожіла. МВ. II. 105.

Сучасні словники

Тлумачення, значення слова «зубожіти»: ЗУБОЖІТИ, ію, ієш, док.

1. Стати вбогим; збідніти. — Зубожіли [брат і його сім'я] так, що часом і хліба позичають (Марко Вовчок, I, 1955, 18); [Вустя:] Як зубожіли ми, — всі від нас відцуралися: то було і двері не зачиняються, а тепер і на вулиці обминають... (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 264); — Два роки тому налетіла на нас сарана. Зубожів аул (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 391).

2. перен. Стати менш змістовним, неглибоким, духовно збідненим. Анатоль внутрішньо зубожів (Яків Качура, II, 1958, 374); Ідеологічна боротьба — це не війна, а форма боротьби, яка найбільш гідна людини, — це боротьба думок, умів. Заперечувати проти неї може тільки той, хто ідейно зубожів, хто неспроможний висунути принципи, за якими могли б піти маси (Комуніст України, 9, 1963, 15). ЗУБО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Зробити вбогим, бідним кого-небудь. Дочки не принесуть, а й що є, то рознесуть. Увірвали вони трохи добра й у Василя Семеновича, — та ні самі не забагатіли, — тільки його зубожили (Панас Мирний, II, 1954, 108). Зубожіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. І чи я ж сьогодня всиротіла? Чи се тепер тільки зубожіла. МВ. ІІ. 105.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література


зубожіти1

Зовнішні посилання