Відмінності між версіями «Зсивіти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
 
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 15: Рядок 15:
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
 
{{#ev:youtube|d0BoFieOCrU}}
 
{{#ev:youtube|d0BoFieOCrU}}
  
Рядок 20: Рядок 21:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 318.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут журналістики]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 03:36, 21 листопада 2018

Зси́віти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. Аф. 262.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Стати, зробитися сивим, сивішим. Пуста голова ані посивіє, ані полисіє (Номис, 1864, № 6156); Отець Харитін вже постарівся, посивів і почав слабувати (Нечуй-Левицький, III, 1956, 191); Довге шовкове волосся — посіклося, посивіло, посохло, як трава серед зими (Панас Мирний, I, 1954, 50); Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (Андрій Головко, II, 1957, 9); // перев. над чим, коло чого, у чому. Дуже довго займатися чим-небудь, виконувати якусь роботу тощо. Шавкун, битий жак! Недаром він посивів, сидячи над бумагами (Панас Мирний, I, 1949, 384); — Ланочку, дозвольте мені померти біля худібки, бо ж я і зріс, і посивів біля неї, — пішов старий зі своїм горем до Стадницького (Михайло Стельмах, I, 1962, 44).

Ілюстрації

Siv.jpg Siv2.jpg Siv3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 318.

Зовнішні посилання