Відмінності між версіями «Зімовик»
(→Джерела та література) |
|||
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | |||
| − | ЗИМОВИ́К, а, ч., рідко. | + | '''Зімовни́к, -ка, м.''' |
| + | |||
| + | Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13. | ||
| + | |||
| + | '''ЗИМОВИ́К, а, ч., рідко.''' | ||
1. Те саме, що зимівни́к. Уже останні дикі гуси в вирій полетіли, пасіку в зимовик поставили (Барв., Опов.., 1902, 160). | 1. Те саме, що зимівни́к. Уже останні дикі гуси в вирій полетіли, пасіку в зимовик поставили (Барв., Опов.., 1902, 160). | ||
2. Те саме, що зимі́вник. Скінчивши своє діло, недовго він зоставався в коші, дуже вже старий був і, подякувавши за хліб-сіль, помандрував собі у степи, щоб де-небудь сісти зимовиком і завести пасіку, бо дуже кохався у бджолі (Стор., І, 1957, 202). | 2. Те саме, що зимі́вник. Скінчивши своє діло, недовго він зоставався в коші, дуже вже старий був і, подякувавши за хліб-сіль, помандрував собі у степи, щоб де-небудь сісти зимовиком і завести пасіку, бо дуже кохався у бджолі (Стор., І, 1957, 202). | ||
| + | |||
| + | '''ЗИМІ́ВНИК, а, чол.''' | ||
| + | |||
| + | Той, хто залишається зимувати де-небудь з певною метою. Ось він [криголам] усе ближче, і вже гримить з палуби салют на честь хоробрих зимівників... (Олесь Донченко, VI, 1957, 496). | ||
| + | |||
| + | '''ЗИМІВНИ́К, а, чол.''' | ||
| + | |||
| + | 1. Утеплене приміщення для зимування бджіл. З настанням холодів пасічник заносить зібрані на зимівлю бджолосім'ї в зимівник. Зимівник має бути сухий, тихий, здатний тримати сталу температуру та вологість повітря (Бджільництво, 1956, 62). | ||
| + | |||
| + | 2. іст. Зимове житло запорожця за межами Січі. З правіку селилися тут по зимівниках запорожці та лоцмани дніпровські, мужні й відважні люди (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 57). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 23: | Рядок 36: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|kPUaGE3Mw0w}} | {{#ev:youtube|kPUaGE3Mw0w}} | ||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 35: | Рядок 46: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 02:13, 21 листопада 2018
Зімовик, -ка, м. 1) Погребъ, куда на зиму кладутъ ульи съ пчелами. Уже останнії дикі гуси в вирій полетіли, пасіку в зімовик поставили. Г. Барв. 160. 2) = Зімовник. Наш таки січовик Печина привіз його з якогось зімовика. Стор. II. 11.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Зімовни́к, -ка, м.
Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13.
ЗИМОВИ́К, а, ч., рідко.
1. Те саме, що зимівни́к. Уже останні дикі гуси в вирій полетіли, пасіку в зимовик поставили (Барв., Опов.., 1902, 160).
2. Те саме, що зимі́вник. Скінчивши своє діло, недовго він зоставався в коші, дуже вже старий був і, подякувавши за хліб-сіль, помандрував собі у степи, щоб де-небудь сісти зимовиком і завести пасіку, бо дуже кохався у бджолі (Стор., І, 1957, 202).
ЗИМІ́ВНИК, а, чол.
Той, хто залишається зимувати де-небудь з певною метою. Ось він [криголам] усе ближче, і вже гримить з палуби салют на честь хоробрих зимівників... (Олесь Донченко, VI, 1957, 496).
ЗИМІВНИ́К, а, чол.
1. Утеплене приміщення для зимування бджіл. З настанням холодів пасічник заносить зібрані на зимівлю бджолосім'ї в зимівник. Зимівник має бути сухий, тихий, здатний тримати сталу температуру та вологість повітря (Бджільництво, 1956, 62).
2. іст. Зимове житло запорожця за межами Січі. З правіку селилися тут по зимівниках запорожці та лоцмани дніпровські, мужні й відважні люди (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 57).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 567.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 566.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 566.
