Відмінності між версіями «Калічений»
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Тлумачення, орфографія] | [https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Тлумачення, орфографія] | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 01:42, 21 листопада 2018
Калічений, -а, -е. Искалѣченный... Підняв руки калічені до святого Бога. Шевч. 529.
Зміст
Сучасні словники
КАЛІ́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Який зазнав каліцтва; покалічений, скалічений. Найшов її [жінку], подивився... I, сивоволосий, Підняв руки калічені До святого бога, Заридав, як та дитина... І простив небогу! (Тарас Шевченко, II, 1963, 129); [Гарасим:] Там їх хур на двадцять буде, і все калічені: у кого руки немає, у кого груди простреляні, у того голова зав'язана (Панас Мирний, V, 1955, 95).
2. Ламаний, неправильний (про мову, слова). Уплило багато часу, і козаки на старості літ., сяк-так балакали каліченою польською мовою (Нечуй-Левицький, I, 1956, 131); Через деякий час до кімнати увійшов старий, аж почорнілий дід з костуром у руці й, глянувши на Павла, промовив каліченою російською мовою (Василь Кучер, Голод, 1961, 345).
Ілюстрації
МедіаДив. такожУкраїнське дієслово. Повне відмінювання
Джерела та літератураАкадемічний тлумачний словник (1970-1980)
Зовнішні посилання |
