Відмінності між версіями «Іменування»
(Створена сторінка: '''Іменува́ння, -ня''''', с. ''Именованіе, называніе. Г. Барв. 426. Категорія:Ім,Їм) |
|||
| (не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Іменува́ння, -ня''''', с. ''Именованіе, называніе. Г. Барв. 426. | '''Іменува́ння, -ня''''', с. ''Именованіе, называніе. Г. Барв. 426. | ||
[[Категорія:Ім,Їм]] | [[Категорія:Ім,Їм]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | Словесне найменування, позначення кого-, чого-небудь. Ніяк не можу пригадать того найменування, але саму поему читала і дуже вподобала (Леся Українка, V, 1956, 23); | ||
| + | Вона уявляла його [терема] високі світлиці, княгиню Ольгу й різних князів у білих одежах, у золоті, сріблі, малювала багато речей, найменування яким не знала (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 76); | ||
| + | Коли прикордонник, читаючи документи Черниша, перепитав найменування частини, сержант раптом урвав свою розповідь (Олесь Гончар, III, 1959, 8); | ||
| + | Сполучники не виступають безпосередніми виразниками понять або найменувань предметів (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 332). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 97. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:najmenuvannja19012018.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:name19012018.jpeg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|WpKDAreF2T0}}. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 00:36, 21 листопада 2018
Іменува́ння, -ня, с. Именованіе, называніе. Г. Барв. 426.
Сучасні словники
Словесне найменування, позначення кого-, чого-небудь. Ніяк не можу пригадать того найменування, але саму поему читала і дуже вподобала (Леся Українка, V, 1956, 23); Вона уявляла його [терема] високі світлиці, княгиню Ольгу й різних князів у білих одежах, у золоті, сріблі, малювала багато речей, найменування яким не знала (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 76); Коли прикордонник, читаючи документи Черниша, перепитав найменування частини, сержант раптом урвав свою розповідь (Олесь Гончар, III, 1959, 8); Сполучники не виступають безпосередніми виразниками понять або найменувань предметів (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 332). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 97.
Ілюстрації
|
|
