Відмінності між версіями «Ирстити»
(Замінено вміст на «'''Ирсти́ти, -рщу́, -стиш, '''''гл. ''= '''Хрестити. '''Шух. І. 181. Категорія:Ир») |
|||
| (не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ирсти́ти, -рщу́, -стиш, '''''гл. ''= '''Хрестити. '''Шух. І. 181. | '''Ирсти́ти, -рщу́, -стиш, '''''гл. ''= '''Хрестити. '''Шух. І. 181. | ||
[[Категорія:Ир]] | [[Категорія:Ир]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках Здійснювати над ким-небудь обряд хрещення. Спасибі запорожцям, і церков [церква] своя. Не треба вже до чужого попа йти ні дитини хрестити, ні шлюб брати (Панас Мирний, I, 1949, 184); Він хрестив, ховав, вінчав, а люди або не платили йому нічого, або платили мало (Нечуй-Левицький, III, 1956, 63); Аркадій добре знав, що не побожність змусила Петра хрестити дитину, а формальна необхідність (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 35); | ||
| + | // Навертати іновірців у християнство через обряд хрещення. — Знаю, що іде Христос по Русі, пригріває багатого, убогого і мене, княгиню. Але повергнути кумири й хрестити всіх людей моїх не можу (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 57). | ||
| + | Хрестити ім'ям яким, заст. — давати ім'я при хрещенні, називати когось. | ||
| + | |||
| + | 2. недок., перех. і без додатка. Бути хрещеним батьком або хрещеною матір'ю в кого-небудь під час обряду хрещення. Вона в нього аж трьох діточок хрестила (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 82); Надвечір прийшов Грицько коваль, кум її, — він хрестив Івася (Панас Мирний, I, 1954, 302); [Жінка:] Та ти ж ходив когось хрестить, — Невже ж для кума дорогого І з'їсти не знайшлось нічого?! (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 447). | ||
| + | |||
| + | 3. недок., перех. Рухом правої руки зображувати знак хреста над ким-, чим-небудь. Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх та хрестить... (Марко Вовчок, I, 1955, 33); Довго Микола оповідає, а коли ненароком згадає чорта, Іван хрестить груди під кептарем (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 329); Ми почали ходити по залі, причому я по-старечому кашляв, хрестив собі рота (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 258). | ||
| + | |||
| + | 4. недок., перех., перен., розм. Давати прізвисько, називати кого-, що-небудь якимись словами; лаяти. Заніздра втрачав самовладання і хрестив Ґудзя не зовсім приємними епітетами (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 57); — От ти мені стільки раз докоряв, що я до куркулів жалість мав, а Гнат, той мене просто підкуркульником і досі хрестить... А воно зовсім не так. Ви куркуля вчилися по книжках ненавидіти, а мене — саме життя вчило (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 29). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hrestut1181118.jpg|x350px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hreschennia2181118.jpg|x350px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 18:46, 20 листопада 2018
Ирсти́ти, -рщу́, -стиш, гл. = Хрестити. Шух. І. 181.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Здійснювати над ким-небудь обряд хрещення. Спасибі запорожцям, і церков [церква] своя. Не треба вже до чужого попа йти ні дитини хрестити, ні шлюб брати (Панас Мирний, I, 1949, 184); Він хрестив, ховав, вінчав, а люди або не платили йому нічого, або платили мало (Нечуй-Левицький, III, 1956, 63); Аркадій добре знав, що не побожність змусила Петра хрестити дитину, а формальна необхідність (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 35); // Навертати іновірців у християнство через обряд хрещення. — Знаю, що іде Христос по Русі, пригріває багатого, убогого і мене, княгиню. Але повергнути кумири й хрестити всіх людей моїх не можу (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 57). Хрестити ім'ям яким, заст. — давати ім'я при хрещенні, називати когось.
2. недок., перех. і без додатка. Бути хрещеним батьком або хрещеною матір'ю в кого-небудь під час обряду хрещення. Вона в нього аж трьох діточок хрестила (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 82); Надвечір прийшов Грицько коваль, кум її, — він хрестив Івася (Панас Мирний, I, 1954, 302); [Жінка:] Та ти ж ходив когось хрестить, — Невже ж для кума дорогого І з'їсти не знайшлось нічого?! (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 447).
3. недок., перех. Рухом правої руки зображувати знак хреста над ким-, чим-небудь. Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх та хрестить... (Марко Вовчок, I, 1955, 33); Довго Микола оповідає, а коли ненароком згадає чорта, Іван хрестить груди під кептарем (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 329); Ми почали ходити по залі, причому я по-старечому кашляв, хрестив собі рота (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 258).
4. недок., перех., перен., розм. Давати прізвисько, називати кого-, що-небудь якимись словами; лаяти. Заніздра втрачав самовладання і хрестив Ґудзя не зовсім приємними епітетами (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 57); — От ти мені стільки раз докоряв, що я до куркулів жалість мав, а Гнат, той мене просто підкуркульником і досі хрестить... А воно зовсім не так. Ви куркуля вчилися по книжках ненавидіти, а мене — саме життя вчило (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 29).
Ілюстрації
|
|
|
|
