Відмінності між версіями «Забара»
(→Зовнішні посилання) |
(→Зовнішні посилання) |
||
Рядок 52: | Рядок 52: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 15:30, 20 листопада 2018
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
ЗА́БАРА, и, жін., заст. Затримка. [Лянцкоронський:] Всяка ж забара дасть Богуну змогу стягти потуги, скріпитися силою (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 29).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
1) Задержка; замедленіе. не в забарі. Вскорѣ. Не в заба́рі буде у нас дитина. Борз. у.
2) Медлительный человѣкъ. Залюбовск.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Села:
Забара — Вінницька область, Калинівський район
Забара — Волинська область, Рожищенський район
Забара — Житомирська область, Андрушівський район
Забара — Житомирська область, Баранівський район
Забара — Рівненська область, Корецький район
Забара — Тернопільська область, Шумський район
Забара — українське прізвище, деякі носії:
Забара Станіслав Сергійович — український кібернетик, доктор технічних наук.
Забара Юрій Сергійович — український юрист, адвокат, головний редактор газети «Юридическая практика».
Джерела та література
http://ukrlit.org/slovnyk/забара
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Забара