Відмінності між версіями «Жінчин»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Жінчин, -на, -не'''. Женинъ, принадлежащій женѣ. ''Він в жінчиних мотнувсь патинках. ''Котл. Е...) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показані 8 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Жінчин, -на, -не'''. Женинъ, принадлежащій женѣ. ''Він в жінчиних мотнувсь патинках. ''Котл. Ен. ''Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти. ''Рудч. Ск. II. 177. | '''Жінчин, -на, -не'''. Женинъ, принадлежащій женѣ. ''Він в жінчиних мотнувсь патинках. ''Котл. Ен. ''Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти. ''Рудч. Ск. II. 177. | ||
[[Категорія:Жі]] | [[Категорія:Жі]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ЖІ́НЧИН, а, е. Належний жінці (у 3 знач.). Не тямлячи себе, почав він викидати жінчине добро у відчинені до сіней двері (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 30); Якщо не вдасться йому знайти роботи, то він за жінчині гроші зможе стати пайщиком в якому-небудь рентабельному підприємстві (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 526); | ||
| + | // Стос. до жінки. На хутір приїхав жінчин брат Верига з дочкою (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 5). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жінчин1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жінчин2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жінчин3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жінчин4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 15:18, 20 листопада 2018
Жінчин, -на, -не. Женинъ, принадлежащій женѣ. Він в жінчиних мотнувсь патинках. Котл. Ен. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти. Рудч. Ск. II. 177.
Зміст
Сучасні словники
ЖІ́НЧИН, а, е. Належний жінці (у 3 знач.). Не тямлячи себе, почав він викидати жінчине добро у відчинені до сіней двері (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 30); Якщо не вдасться йому знайти роботи, то він за жінчині гроші зможе стати пайщиком в якому-небудь рентабельному підприємстві (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 526); // Стос. до жінки. На хутір приїхав жінчин брат Верига з дочкою (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 5).
Ілюстрації
|
|
|
|
