Відмінності між версіями «Жаліб»

Поточна версія на 14:49, 20 листопада 2018

Жаліб, -лобу, м. Скорбь. Стали в тузі її питати: Ой чи не приймеш гостей до хати? Вона їм каже: Жаліб великий, що ся не хоче вже знати з ніким. Чуб. V. 238.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Жаліб — біда, лихо, нещастя. Жаліб (емоція) — негативно забарвлений емоційний процес, пов'язаний з відчуттям об'єктивної або суб'єктивної втрати. Сильний глибокий смуток, скорбота

1. Душевні переживання, печаль, смуток; протилежне радість. От у такім горі вернулася [Оксана] додому, ледве-ледве дійшла... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 433); В безмовному горі вийняла [Галя] з-під свитини сховану на грудях червону тканину — на прапор (Іван Микитенко, I, 1957, 323). ♦ Топити горе — тамувати, приглушувати важкі почуття, думки. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 119); Убитий горем — пригнічений, охоплений великим смутком, печаллю. Глянув сюди, на рахівника, вагаючись. Далі ступив до нього, до столу. Аж шапкою піт витер з обличчя. І зразу ж убитий горем, — ну, що його робити? Хоч би, сказати, винуватий був! (Андрій Головко, I, 1957, 323).

2. Обставини, події, що викликають страждання; біда, лихо, нещастя; протилежне щастя. — Коли б часом не сталося тобі якого горя (Нечуй-Левицький, III, 1956, 276); Юнак розкривсь як квітка і почав розповідати — про своє велике горе, про гірку несправедливість (Павло Тичина, II, 1957, 19); * Образно. За синім морем ходить горе, І я із ним виходжу в бій! (Андрій Малишко, За.. морем, 1950, 40); * У порівняннях. І чорна, мов те горе, була її коса (Леся Українка, I, 1951, 410); // у знач. присудк. сл. Погано, біда кому-, чому-небудь; з кимось, чимось. А сестри! Сестри! Горе вам, Мої голубки молодії (Тарас Шевченко, II, 1953, 230); Та горе тим, хто зброю потайну Ховаючи, як злодій, під полою, Дерзне ступити на мости священні! (Максим Рильський, I, 1956, 336); — Чисте горе мені з баришнею.. Отак, як бачите, день у день, одно чисть, одно витріпуй! (Леся Українка, III, 1952, 603); — Горе нам з тими заробітками, — сказала зітхнувши Паляничиха і пішла в хату спати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 37); // у знач. виг. Уживається при вираженні душевних страждань, викликаних бідою, лихом і т. ін. [Міріам (падав навколішки):] О, горе! Впала вже на мене кара, і вже її ніхто не здійме з мене! (Леся Українка, II, 1951, 112); Похита [мати] тихо головою: Ой горе, горе! І знов упаде на заломлені руки (Андрій Головко, II, 1957, 168). ♦ Випити (ковтнути) горя — перенести багато труднощів, лиха, біди. Випив горя [Київ] доволі, не скорився хижаку: щоб звільнитись із неволі, став на боротьбу важку (Павло Тичина, Комунізму далі.., 1961, 48); Горе (біда і т. ін.) гне кого див. гнути; З горем пополам — з великими труднощами; ледве. В минулому тижні з горем пополам засіяв Василь свою нивку (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 21); І горя мало кому — про відсутність турботи з приводу чого-небудь, про байдужість, неувагу до чогось. [Мар'яна:] От і тепер — усяка б дівка побоялась прийти сюди ніччю одна, а мені і горя мало (Степан Васильченко, III, 1960, 8).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/ghore

Зовнішні посилання