Відмінності між версіями «Бідкатися»
(Створена сторінка: '''Бідкатися, -каюся, -єшся,''' ''гл.'' 1) Бѣдствовать, горевать. ''Нехай, коли досі бідкались, нех...) |
|||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Cловник Грінченка== | ||
'''Бідкатися, -каюся, -єшся,''' ''гл.'' 1) Бѣдствовать, горевать. ''Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе.'' Кв. ''Бідкається тепер з волами в таку лиху годину.'' Черк. у. ''Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись.'' МВ. II. 7. ''Ніколи чужим лихом бідкатись.'' МВ. І. 47. 2) '''— чим.''' Нуждаться въ чемъ. ''Козаки бідкаються пасовищами.'' К. Бай. 41. 3) Жаловаться на судьбу. ''Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано?'' Полт. ''Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.'' Левиц. Пов. 171. | '''Бідкатися, -каюся, -єшся,''' ''гл.'' 1) Бѣдствовать, горевать. ''Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе.'' Кв. ''Бідкається тепер з волами в таку лиху годину.'' Черк. у. ''Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись.'' МВ. II. 7. ''Ніколи чужим лихом бідкатись.'' МВ. І. 47. 2) '''— чим.''' Нуждаться въ чемъ. ''Козаки бідкаються пасовищами.'' К. Бай. 41. 3) Жаловаться на судьбу. ''Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано?'' Полт. ''Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.'' Левиц. Пов. 171. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/bidkatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | БІДКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Висловлювати жаль, скаржитися, жалітися, плакатися. — Ой, доле моя проклята! — бідкався Іван, важко ступаючи під гору по .. каменюках (Іван Франко, III, 1950, 134); Але бідкатись не маю чого, бо тепер все-таки не така я безнадійна, як була зимою (Леся Українка, V, 1956, 57); Варвара пригощала гостей та бідкалася, що.. хазяїна немає (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 413); Коваль бідкався, що заліза нема (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 84). | ||
| + | |||
| + | 2. з оруд. в. без прийм. і з прийм. над, за, про і т. ін. Бути стурбованим чим-небудь; журитися, сумувати. — Оце, боже мій! де це вона загаялась? — бідкались баби (Нечуй-Левицький, II, 1956, 335); Там [у селі] чоловіки бідкаються своїм убожеством та лютими морозами (Панас Мирний, II, 1954, 66); — Ти не бідкайся за шапкою й кожухом, — співчутливо додав чорнявий, — у мене навіть шуба була... на позиції пропала (Семен Скляренко, М. Щорс, 1938, 15). | ||
| + | |||
| + | 3. без додатка і з род. в. з прийм. за, коло, біля. Дбати про кого-, що-небудь; клопотатися, піклуватися. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Ніколи зараз і діточками втішатись... (Марко Вовчок, I, 1955, 273); Її взяла злість, що всім байдуже про те лихо, а їй самій прийшлось бідкатись за всіх (Нечуй-Левицький, III, 1956, 64); Баба Горлиця сіла край ліжка, сумно і приязно глянула на Марину, й Марині здалося, що це її рідна мати бідкається біля хворої дочки (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 234). | ||
| + | |||
| + | 4. рідко. Жити в бідності, бідувати. — Матері буду усього постачати, чого забажа. Нехай, коли досі бідкалась, .. у розкоші поживе (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 408); Час іде, минається; ми ждемо собі кращого, бідкаємось, страхаємось (Марко Вовчок, I, 1955, 206). | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | Додаткові відомості | ||
| + | *[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F „бідкатися“ синоніми, антоніми, відмінки та тлумачення слова] | ||
[[Категорія:Бі]] | [[Категорія:Бі]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
Поточна версія на 14:26, 20 листопада 2018
Зміст
Cловник Грінченка
Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Кв. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Черк. у. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. МВ. II. 7. Ніколи чужим лихом бідкатись. МВ. І. 47. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. К. Бай. 41. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Полт. Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи. Левиц. Пов. 171.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БІДКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Висловлювати жаль, скаржитися, жалітися, плакатися. — Ой, доле моя проклята! — бідкався Іван, важко ступаючи під гору по .. каменюках (Іван Франко, III, 1950, 134); Але бідкатись не маю чого, бо тепер все-таки не така я безнадійна, як була зимою (Леся Українка, V, 1956, 57); Варвара пригощала гостей та бідкалася, що.. хазяїна немає (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 413); Коваль бідкався, що заліза нема (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 84).
2. з оруд. в. без прийм. і з прийм. над, за, про і т. ін. Бути стурбованим чим-небудь; журитися, сумувати. — Оце, боже мій! де це вона загаялась? — бідкались баби (Нечуй-Левицький, II, 1956, 335); Там [у селі] чоловіки бідкаються своїм убожеством та лютими морозами (Панас Мирний, II, 1954, 66); — Ти не бідкайся за шапкою й кожухом, — співчутливо додав чорнявий, — у мене навіть шуба була... на позиції пропала (Семен Скляренко, М. Щорс, 1938, 15).
3. без додатка і з род. в. з прийм. за, коло, біля. Дбати про кого-, що-небудь; клопотатися, піклуватися. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Ніколи зараз і діточками втішатись... (Марко Вовчок, I, 1955, 273); Її взяла злість, що всім байдуже про те лихо, а їй самій прийшлось бідкатись за всіх (Нечуй-Левицький, III, 1956, 64); Баба Горлиця сіла край ліжка, сумно і приязно глянула на Марину, й Марині здалося, що це її рідна мати бідкається біля хворої дочки (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 234).
4. рідко. Жити в бідності, бідувати. — Матері буду усього постачати, чого забажа. Нехай, коли досі бідкалась, .. у розкоші поживе (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 408); Час іде, минається; ми ждемо собі кращого, бідкаємось, страхаємось (Марко Вовчок, I, 1955, 206).
Див. також
Додаткові відомості
