Відмінності між версіями «Дзерно»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Дзерно, -на, '''''с. ''и пр. См. '''Зерно и пр. ''' Категорія:Дз)
 
(Ілюстрації)
 
(не показані 6 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Дзерно, -на, '''''с. ''и пр. См. '''Зерно и пр. '''
 
'''Дзерно, -на, '''''с. ''и пр. См. '''Зерно и пр. '''
 
[[Категорія:Дз]]
 
[[Категорія:Дз]]
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
'''Дзерно. Зерно'''
 +
 +
1) плід хлібних злаків і сім'я зернових бобових культур. 2) Продукт зернового виробництва. З. є одним з основних продуктів харчування людини, сировиною для борошномельної, круп'яної, пивоварної, крахмало-патокової, спиртної, комбікормової промисловості, концентрованим кормом для з.-х.(сільськогосподарський) тварин. Продукти переробки З. використовують в хлібопекарській, макаронній, кондитерській промисловості. З. — найбільш важлива частина державних продовольчих резервів і предмет експорту.
 +
 +
З. хлібних злаків (див. Зернові культури ) — сухий односім'яний плід (зернівка), голий в пшениці, іржі, кукурудзи, голозерних форм ячменю і вівса і плівчастий (покритий квітковими плівками) у вівса, ячменю, рису, проса і ін. Основну масу З. складає ендосперм, з якого при помелі отримують найбільш коштовну частину муки. Клітки більшої частини його маси заповнені крохмалем і білковими речовинами. Краєвий шар ендосперма — алейроновий — багатий білками і жиром. Найбільший вміст білків — в шарі, прилеглому до алейроновому. При сортових помелах алейроновий шар відокремлюють у висівки, т.к. он погано засвоюється організмом людини. Залежно від розмірів, форми і розташування крохмальних зерен, властивостей і розподілу білків З. може бути скловидним, напівскловидним і борошнистим. У нижній частині З. розташований зародок-зачаток майбутньої рослини. У нім багато білка, жир, цукри, вітаміни, ферменти. При сортових помелах зародок видаляють, т.к. он насилу подрібнюється, а жир, що міститься в нім, легко згіркне, викликаючи псування муки при зберіганні. Зовні З. покрито плодовою і насінною оболонками, які також при сортовому помелі в основному потрапляють у висівки. Вагове співвідношення частин З. пшениці (у %): ендосперм 81,1—84,2; алейроновий шар 6,8—8,6; зародок 1,4—3,2; оболонки 3,1—5,6; у вівса відповідно — 51—61; 4—6; 3—4; 2—4 і, крім того, квіткові плівки 20—40.
 +
 +
Зріле З. зернових бобових культур позбавлено ендосперма. Воно покрите насінною оболонкою (шкіркою), під якою розташований зародок, що складається з м'ясистих сім'ядолею, зародкових стебла, кореня і брунечки. Вагове співвідношення основних частин З. найбільш поширених зеонобобових культур (у %): оболонка 6,4—11; сім'ядолі 87,2—92,5; корінь, стебло і брунечка 1,1—2,5. Середній хімічний склад З. (при вологості 14%) приведений в таблиці.
 +
 +
Основна частина вуглеводів З. складає крохмаль, гідроліз якого має велике значення при приготуванні тесту. Клітковина і геміцелюлоза входять до складу клітинних оболонок. З цукрів містяться мальтоза, глюкоза і фруктоза. Білки З. хлібних злаків відносяться головним чином до проламінам і глютелінам. Основні білки пшениці гліадин і глютенін утворюють клейковину, від кількості і якості якої залежать пружність тесту, пористість і об'єм хліба. Клейковина іржі (виділяється в особливих умовах) і ячменю (міститься не у всіх сортах) володіє гіршими фізичними властивостями. Білки зернобобових культур складаються головним чином з глобулінів і невеликої кількості альбуміну. Вони повноцінніші, ніж білки хлібних злаків. Жири, в які входять в основному ненасичені жирні кислоти, містяться в найбільшій кількості у зародку, а в арахісу і сої — в сім'ядолях. У складі золи З. — фосфор, калій, магній, кальцій, кремній і ін. елементи (у вигляді оксидів). Ферменти головним чином зосереджені у зародку, з них найбільше значення мають а-амілаза, b-амілаза, а-глюкозидаза (мальтаза), b-фруктофуранозідаза (сахараза), ліпази, протеази каталаза і ін. У З. містяться (найбільша кількість — у зародку і периферичних шарах) вітаміни: тіамін (B 1 ), рибофлавін (B 2 ), піридоксин (B 6 ), нікотинамід (PP), аскорбінова кислота (С); лише у пророслому зерні — пантотенова кислота, а також пігмент каротин — джерело вітаміну ретинолу (А).
 +
 +
Якість З. оцінюють за наступними показниками: свіжість, колір, запах, смак, кислотність, засміченість зараженість хлібних запасів шкідниками і хворобами, вологість, натура (маса 1 л ), маса 1000 зерен і ін. При технологічній оцінці (борошномельною і хлібопекарською) часто визначають скловидну, зольність, вміст білка, проводять дослідні випічки хліба з отриманої муки і подальшу оцінку його (об'ємний вихід хліба з 100 г муки, формоустойчивость череневого хліба і ін.). Якість З. у СРСР нормується Державними стандартами. Встановлені кондиції на З. Качество експортного З, що переробляється. нормується технічними умовами (ТУ).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:240384.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Default-2cc.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Be12928c33b080069d738901538ddea6.jpg|x140px]]
 +
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
Літ.: Кретовіч Ст Л., Біохімія зерна і хліба, М., 1958; Козьміна Н. П., Зерно і продукти його переробки, М., 1961; Козаків Е. Д., Зерноведеніє з основами рослинництва, М., 1965; Довідник за якістю зерна і продуктів його переробки. [Сост. Ст Т. Тевосян, Би. М. Машков, Ф. І. Відлюдків], М., 1965; Козьміна Н. П., Зерно, М., 1969.
 +
 +
http://vseslova.com.ua/word/%D0%97%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE-38293u
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE
 +
 +
http://sum.in.ua/s/zerno
 +
 +
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE ''(Орфографія)''
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 14:25, 20 листопада 2018

Дзерно, -на, с. и пр. См. Зерно и пр.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Дзерно. Зерно

1) плід хлібних злаків і сім'я зернових бобових культур. 2) Продукт зернового виробництва. З. є одним з основних продуктів харчування людини, сировиною для борошномельної, круп'яної, пивоварної, крахмало-патокової, спиртної, комбікормової промисловості, концентрованим кормом для з.-х.(сільськогосподарський) тварин. Продукти переробки З. використовують в хлібопекарській, макаронній, кондитерській промисловості. З. — найбільш важлива частина державних продовольчих резервів і предмет експорту.

З. хлібних злаків (див. Зернові культури ) — сухий односім'яний плід (зернівка), голий в пшениці, іржі, кукурудзи, голозерних форм ячменю і вівса і плівчастий (покритий квітковими плівками) у вівса, ячменю, рису, проса і ін. Основну масу З. складає ендосперм, з якого при помелі отримують найбільш коштовну частину муки. Клітки більшої частини його маси заповнені крохмалем і білковими речовинами. Краєвий шар ендосперма — алейроновий — багатий білками і жиром. Найбільший вміст білків — в шарі, прилеглому до алейроновому. При сортових помелах алейроновий шар відокремлюють у висівки, т.к. он погано засвоюється організмом людини. Залежно від розмірів, форми і розташування крохмальних зерен, властивостей і розподілу білків З. може бути скловидним, напівскловидним і борошнистим. У нижній частині З. розташований зародок-зачаток майбутньої рослини. У нім багато білка, жир, цукри, вітаміни, ферменти. При сортових помелах зародок видаляють, т.к. он насилу подрібнюється, а жир, що міститься в нім, легко згіркне, викликаючи псування муки при зберіганні. Зовні З. покрито плодовою і насінною оболонками, які також при сортовому помелі в основному потрапляють у висівки. Вагове співвідношення частин З. пшениці (у %): ендосперм 81,1—84,2; алейроновий шар 6,8—8,6; зародок 1,4—3,2; оболонки 3,1—5,6; у вівса відповідно — 51—61; 4—6; 3—4; 2—4 і, крім того, квіткові плівки 20—40.

Зріле З. зернових бобових культур позбавлено ендосперма. Воно покрите насінною оболонкою (шкіркою), під якою розташований зародок, що складається з м'ясистих сім'ядолею, зародкових стебла, кореня і брунечки. Вагове співвідношення основних частин З. найбільш поширених зеонобобових культур (у %): оболонка 6,4—11; сім'ядолі 87,2—92,5; корінь, стебло і брунечка 1,1—2,5. Середній хімічний склад З. (при вологості 14%) приведений в таблиці.

Основна частина вуглеводів З. складає крохмаль, гідроліз якого має велике значення при приготуванні тесту. Клітковина і геміцелюлоза входять до складу клітинних оболонок. З цукрів містяться мальтоза, глюкоза і фруктоза. Білки З. хлібних злаків відносяться головним чином до проламінам і глютелінам. Основні білки пшениці гліадин і глютенін утворюють клейковину, від кількості і якості якої залежать пружність тесту, пористість і об'єм хліба. Клейковина іржі (виділяється в особливих умовах) і ячменю (міститься не у всіх сортах) володіє гіршими фізичними властивостями. Білки зернобобових культур складаються головним чином з глобулінів і невеликої кількості альбуміну. Вони повноцінніші, ніж білки хлібних злаків. Жири, в які входять в основному ненасичені жирні кислоти, містяться в найбільшій кількості у зародку, а в арахісу і сої — в сім'ядолях. У складі золи З. — фосфор, калій, магній, кальцій, кремній і ін. елементи (у вигляді оксидів). Ферменти головним чином зосереджені у зародку, з них найбільше значення мають а-амілаза, b-амілаза, а-глюкозидаза (мальтаза), b-фруктофуранозідаза (сахараза), ліпази, протеази каталаза і ін. У З. містяться (найбільша кількість — у зародку і периферичних шарах) вітаміни: тіамін (B 1 ), рибофлавін (B 2 ), піридоксин (B 6 ), нікотинамід (PP), аскорбінова кислота (С); лише у пророслому зерні — пантотенова кислота, а також пігмент каротин — джерело вітаміну ретинолу (А).

Якість З. оцінюють за наступними показниками: свіжість, колір, запах, смак, кислотність, засміченість зараженість хлібних запасів шкідниками і хворобами, вологість, натура (маса 1 л ), маса 1000 зерен і ін. При технологічній оцінці (борошномельною і хлібопекарською) часто визначають скловидну, зольність, вміст білка, проводять дослідні випічки хліба з отриманої муки і подальшу оцінку його (об'ємний вихід хліба з 100 г муки, формоустойчивость череневого хліба і ін.). Якість З. у СРСР нормується Державними стандартами. Встановлені кондиції на З. Качество експортного З, що переробляється. нормується технічними умовами (ТУ).

Ілюстрації

240384.jpg Default-2cc.jpg Be12928c33b080069d738901538ddea6.jpg

Медіа

Див. також

Літ.: Кретовіч Ст Л., Біохімія зерна і хліба, М., 1958; Козьміна Н. П., Зерно і продукти його переробки, М., 1961; Козаків Е. Д., Зерноведеніє з основами рослинництва, М., 1965; Довідник за якістю зерна і продуктів його переробки. [Сост. Ст Т. Тевосян, Би. М. Машков, Ф. І. Відлюдків], М., 1965; Козьміна Н. П., Зерно, М., 1969.

http://vseslova.com.ua/word/%D0%97%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE-38293u

Джерела та література

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE

http://sum.in.ua/s/zerno

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE (Орфографія)

Зовнішні посилання