Відмінності між версіями «Гроза»
(→Медіа) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гроза3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гроза4.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гроза2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гроза.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 173. | ||
| + | |||
| + | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 14:11, 20 листопада 2018
Гроза, -зи, ж. 1) Гроза. Гроза буде. Ком. Р. II. 56. 2) Угроза. Подививсь на його з грозою. Кв. 3) Громадина. Вх. Зн. 12.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГРОЗА́, и́, ж.
1. Грім і блискавка з дощем або градом, що перев. супроводяться великим вітром. Перейшла гроза степами, Мов нічого й не було; Небо вкрилось зіроньками, Світлом землю облило (Граб., II, 1959, 429); Десь за лісом піднімалася хмара ..Можливо, вночі буде гроза (Шиян, Баланда, 1957,142); * У порівн. Кинулись фашисти в яр з нестями, а партизани й звідти, мов гроза, на них (Тер., Ужинок, 1946, 36).
2. Перев. мн., перен. Бурхливі події, що відбуваються в суспільстві. В грозах Вітчизняної війни на повну силу і нерідко по-новому розкрилось творче обдарування багатьох письменників (Про багатство л-ри, 1959, 164); // Сильні душевні переживання. Здавалося, що спокійно казала [Степанида], та мені боязко ставало за неї: гроза знімалася, з її серця чулася (Барв., Опов.., 1902, 128); В твоїм серці грози, ще твій плач звучить (Сос., Так ніхто.., 1960, 80).
3. Перен. Лихо, небезпека, катастрофа і т. ін., що загрожує кому-небудь. Потопальський так і закам’янів біля дверей, відчуваючи, що справжня гроза над його головою тільки збирається (Збан., Сеспель, 1961, 32).
4. Перен. Те, що викликає, наводить страх, жах. Така газета, коли випускати її двічі на тиждень.., може стати грозою не тільки для всіх порушників дисципліни, але й для самих начальників (Собко, Біле полум’я, 1952, 132); В лісах Поділля діяв прославлений у піснях і легендах народний захисник, гроза польського панства Устим Кармелюк (Від давнини.., І, 1960, 22).
Гроза́ — грім і блискавка з дощем або градом, що супроводиться перев. великим вітром; споконвіку люди боялися грози, бо вважали, що це Перун чи Ілля женуться за нечистою силою або демоном; тому запалювали страсні або йорданські, а в Західній Україні ще й громничні (стрітенські) свічки, що відганяли страх від людини; вважали, що треба конче позатикати комини, щоб злі сили часом не вскочили в хату або сам грім не вдарив у неї; також викидали за двері навхрест складені коцюби, щоб часом нечиста сила не забралася до хати через вхідні двері; у народі помічено, що після грози добре клює риба. Перейшла гроза степами, Мов нічого й не було (П. Грабовський).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 173.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.
