Відмінності між версіями «Гадюк»
(→Ілюстрації) |
|||
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/ghadyna | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 11:14, 20 листопада 2018
Гадюк, -ка, м. = Гадина. Вх. Зн. 9.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. розм. Те саме, що гад 1. Ключник відскочив, немов укушений гадиною (Іван Франко, VI, 1951, 171); Коли гадина кусається — її вбивають! (Яків Качура, Вибр., 1953, 77); * Образно. Ми підемо пісками навмання, Приспавши в серці гадину зневірся (Леся Українка, I, 1951, 167); * У порівняннях. І пальцями старий сотник Настусині коси, Мов дві гадини великі, Докупи сплітає (Тарас Шевченко, II, 1953, 185).
2. перен., зневажл. Те саме, що гад 2. — Тяжко, брате, Людей на старість розпізнати. А ще гірше ззамолоду Гадину кохати (Тарас Шевченко, II, 1953, 51); Я в двері, а вона [панночка] за мною в сад: «Я тебе на шматки розірву! Задушу тебе, гадино!» (Марко Вовчок, I, 1955, 109); — От гадина! — вимовив Третяк. — А я йому так довіряв. Хто ж його взнає — людина як людина! (Олесь Донченко, I, 1956, 103).