Відмінності між версіями «Війнути»
(Створена сторінка: '''Війнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Подуть, повѣять. ''Хатина чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха т...) |
|||
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Війнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Подуть, повѣять. ''Хатина чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на його якимсь теплим духом. ''Мир. ХРВ. 217. См. '''Вінути. ''' | '''Війнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Подуть, повѣять. ''Хатина чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на його якимсь теплим духом. ''Мир. ХРВ. 217. См. '''Вінути. ''' | ||
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ВІЙНУ́ТИ, н́у, не́ш, док., чим. 1. також без додатка. Однокр. до ві́яти 1-3. Ранок такий-то тихий та ясний придався: ні вітерець не війне, ні хмарка не збіжиться (Вовчок, І, 1955, 48); Гашіца відчинила льох. На них війнуло холодом та специфічним духом льоху (Коцюб., І, 1955, 242); Він [кінь], здибившись, сердито війнув на дядьків своїм султанисто розпущеним хвостом (Гончар, Таврія.., 1957, 563). | ||
| + | |||
| + | 2. чим, безос; перен. Викликати відчуття чого-небудь, нагадати собою про що-небудь. На нього війнуло романтикою дитинства, і роки наче зсунулися назад (Гур., Життя.., 1954, 238); Зі скрині війнуло, мов з домовини, чимсь далеким і похоронним (Цюпа, Три явори, 1958, 47). | ||
| + | |||
| + | 3. розм. Те саме, що майну́ти 2. Та поїзд тільки війнув перед його носом хвостом і поринув у затінок густого грабового лісу (Смолич, Театр.., 1940, 79). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:війнуло1.jpg| | ||
| + | 283 × 178]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:війнуло2.jpg| | ||
| + | 275 × 183]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:війнуло3.jpg| | ||
| + | 276 × 183]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:війнуло4.jpg| | ||
| + | 306 × 165]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 10:21, 20 листопада 2018
Війнути, -ну, -неш, гл. Подуть, повѣять. Хатина чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на його якимсь теплим духом. Мир. ХРВ. 217. См. Вінути.
Зміст
Сучасні словники
ВІЙНУ́ТИ, н́у, не́ш, док., чим. 1. також без додатка. Однокр. до ві́яти 1-3. Ранок такий-то тихий та ясний придався: ні вітерець не війне, ні хмарка не збіжиться (Вовчок, І, 1955, 48); Гашіца відчинила льох. На них війнуло холодом та специфічним духом льоху (Коцюб., І, 1955, 242); Він [кінь], здибившись, сердито війнув на дядьків своїм султанисто розпущеним хвостом (Гончар, Таврія.., 1957, 563).
2. чим, безос; перен. Викликати відчуття чого-небудь, нагадати собою про що-небудь. На нього війнуло романтикою дитинства, і роки наче зсунулися назад (Гур., Життя.., 1954, 238); Зі скрині війнуло, мов з домовини, чимсь далеким і похоронним (Цюпа, Три явори, 1958, 47).
3. розм. Те саме, що майну́ти 2. Та поїзд тільки війнув перед його носом хвостом і поринув у затінок густого грабового лісу (Смолич, Театр.., 1940, 79).
Ілюстрації
|
|
|
|
